Септики для будинку – який найкраще використовувати і коли

Відвід каналізаційних стоків це одна з проблем, з якою обов’язково зіткнеться кожен власник заміського будинку. Септики є одним з найбільш популярних рішень цієї задачі – їх конструкція пристосована для очищення і поетапного відведення рідких каналізаційних стоків, залишаючи для відкачування тільки тверді частинки. Визначити який септик для дачі кращий, можна виходячи з різновиду ґрунту на місці установки, періодичності проживання і фінансових можливостей власників.

Матеріал накопичувальних ємностей

Конструкція будь-якого септика передбачає використання однієї або декількох ємностей розташованих під землею. Їх можна виготовити самостійно або придбати вже готові, головна вимога, щоб дотримувався достатній рівень герметичності і поверхня була стійка до впливу агресивних хімічних елементів.

Ємність із залізобетонних кілець

Це один з найбільш міцних і стійких до різних впливів матеріалів. Після монтажу такої ємності можна не побоюватися, що протягом декількох років конструкцію розмиє ґрунтовими водами, і вона впаде. Правда треба враховувати, що, крім покупки і доставки, швидше за все, доведеться сплачувати ще і монтаж кілець в яму. Також крім самих кілець треба буде придбати залізобетонні круги для дна ємності і верхівки, на яку монтується вентиляційний люк.

Пластикові накопичувальні ємності

Один з найнадійніших матеріалів в плані герметичності і стійкості до кислот, лугів та інших агресивних компонентів ґрунтових вод і каналізаційних стоків. З усіх матеріалів, придатних для створення септиків, пластик є самим легким і дозволяє проводити установку вручну, із залученням мінімальної кількості помічників. З обережністю його потрібно використовувати тільки в місцевості з рухомими сипучими ґрунтами.

Монолітна залізобетонна конструкція

Робиться за принципом фундаменту: заливається безпосередньо на місці установки з використанням знімної опалубки, в якій відбувається застигання цементно-піщаної суміші. Для більшої міцності, в обов’язковому порядку застосовується армування, а для стійкості до ґрунтових вод на зовнішні стінки після зняття опалубки наноситься гідроізоляційний шар.

Металеві ємності

Виробляють в даний час і металеві ємності для септиків. Перевагою даних септиків можна назвати їх міцність. Найбільш вираженим недоліком є корозія, яка в умовах агресивних середовищ призводить до швидкого руйнування таких ємностей. В першу чергу піддаються руйнуванню місця стиків. Перед використанням всі металеві ємності піддаються обробці антикорозійними засобами, але потрібно розуміти, що всі ці засоби будуть захищати ємність лише деякий час, після чого почнеться активна корозія металу.

Різновиди септиків і їх конструкційні відмінності

Кожен з різновидів септиків являє собою кілька ступенів очищення стічних вод. У перших конструкціях використовувалася лише механічна очистка, якість якої не перевищувала 70%, а з додаванням біологічних фільтрів чистота води на виході піднялася до 98%, що дозволяє її використання в технічних цілях.

Септик з фільтраційним колодязем

Це найпростіший спосіб влаштувати очищення стічних вод за принципом септика, але в порівнянні зі стандартною вигрібною ямою вимагає певних фінансових вкладень на купівлю готових накопичувальних ємностей. Також можна самостійно побудувати їх із залізобетонних кілець. По суті, вся конструкція являє собою декілька герметичних ємностей під землею, сполучених між собою переливними трубами. Остання ємність являє собою фільтраційний колодязь з піщаним дном, усипаним щебенем.

Принцип роботи такого септика полягає в послідовному фільтруванню зі стоків важких елементів і жирів. Спочатку весь вміст каналізації потрапляє в першу ємність, на дні якої осідають самі великі і важкі фракції, а вода з більш легкими частинками при наповненні першої ємності перетікає в другу, де процес повторюється. У підсумку максимально очищена рідина потрапляє в останній колодязь і йде в землю крізь подушку з щебеню і піску.

Септик з полем фільтрації

Удосконалена система попереднього методу. Застосування цієї технології дозволяє підвищити ККД очисних споруд, в результаті чого вода чинить менший вплив на екосистему, а очищення септика буде проводитися рідше.

Конструктивно вся система складається з трьох основних елементів:

1 Відстійник. Дві або три ємності сполучені між собою переливними трубами, при цьому кожна наступна з них повинна знаходитися за рівнем нижче попередньої.

2 Розподільчий колодязь. Виконує подвійну функцію: одночасно є такою місткістю для відстоювання дрібних частинок, плюс збирає воду для передачі на наступну сходинку чищення.

3 Фільтраційне поле. Складається з подушки з піску і гравію (щебеню) з покладеними на неї перфорованими трубами, які безпосередньо пов’язані з розподільним колодязем. Піщано-гравійна подушка виконує роль останнього ступеня очищення – її товщина складає мінімум 1 метр.

Принцип дії полягає в послідовній фільтрації важких частинок. Первісна груба очистка проводиться в переливних накопичувальних ємносях, в яких бруд поділяється на частки важчі води і жири, плаваючі зверху. У підсумку в розподільчий колодязь потрапляє очищена вода, в якій знаходяться легкі нерозчинні сполуки. Вони потрапляють в фільтраційне поле і затримуються піщано-гравійною подушкою.

Всю цю систему можна додатково удосконалити, зробивши за фільтраційним полем додатковий колодязь, в який збирається вода, котра не пішла в фільтраційний шар. З колодязя вона насосом виводиться в окремо обладнаний дренажний канал

Септик з інфільтратором

За принципом дії та ефективністю ця система дорівнює фільтраційним полям, але значно виграє в плані займаної площі. Сам інфільтратор являє собою довгу пластикову ємність, за формою нагадує перевернуте корито з отворами з боків у вигляді жалюзі. З одного боку в інфільтратор подається вода для очищення, з іншого є вентиляційний вивід. Зверху зазвичай влаштовується люк, через який виконується очищення інфільтратора від сміття. По ефективності один бак інфільтратора, місткістю 400-500 літрів замінює близько 40 м2 фільтраційних полів.

Є дві найпоширеніші конструкції такого септика: стандартна і з проміжним колодязем. Перша з них повністю незалежна з рухом води самопливом, складається з ємностей відстійника, після яких монтується інфільтратор, який встановлюється на подушку з піску і щебеню.

Друга схема виглядає точно так само, але між ємностями септика і інфільтратором знаходиться додатковий колодязь, всередині якого встановлюється дренажний насос керований датчиком рівня води. Подача води в колодязь виконується через трубу з зворотнім клапаном. Завдяки наявності насоса ця система фільтрації відноситься до енергозалежних.

Принцип дії стандартної схеми. Стоки з каналізації потрапляють в ємності септика для первинного очищення від частинок важчих води. Після заповнення останньої ємності вода подається в інфільтратор, і вже після нього потрапляє у піщано-щебеневу подушку для остаточної очистки.

Схема з проміжним колодязем, по суті, працює точно так само, але володіє підвищеною стійкістю до так званих залпових скидів, коли з якої-небудь причини в фільтруючу установку одноразово скидається велика кількість води і інфільтратор не встигає вивести її в фільтруючу піщано-щебеневу подушку.

Септик з біофільтром

Таку фільтруючу установку реально зробити самостійно, але з ряду причин найкраще купити вже готову, в якій розраховані всі необхідні параметри, а всі складові і фільтруючі елементи перебувають в одному корпусі.

Така система має три основних відсіки відокремлених один від одного стінками, перфорованими у визначених місцях для переливу рідини:

1 Септик первинного очищення. Складається з камери відстійника.

2 Біореактор анаеробного типу. В залежності від моделі являє собою звичайну ємність – порожню або з розміщеними на стінках смужками синтетичних тканин, що не піддаються гниттю. Цим створюються умови для бактерій анаеробного типу.

3 Накопичувальна ємність для очищеної води. У деяких випадках тут монтується додатковий фільтр механічного очищення.

Принцип дії заснований на послідовному перетіканні стоків з камери в камеру самопливом. У першому відсіку, що складається з двох частин, каналізаційні стоки поділяються на частинки важчі води, які осідають на дно камери, рідину і плівку з жирів, які утворюються на поверхні. Вторинне (грубе) очищення септика відокремлює від води нерозчинені у ній частки, для чого застосовуються тканинні або подібні фільтри.

В другу ємність підселяються анаеробні бактерії, які живуть в безкисневому середовищі, і в процесі своєї життєдіяльності розкладають органічні сполуки.

Третя ємність служить для збору очищеної води і подальшого виведення в грунт або використання її в технічних потребах. При використанні додаткової механічної очистки вода проходить через шар керамзиту або піщанику.

Станція глибокого біологічного очищення

По суті, ця система повністю повторює весь шлях, який проходять стічні води при попаданні в навколишнє середовище. В результаті роботи станції всі каналізаційні стоки розкладаються на технічну воду зі ступенем очищення близько 98% і мул, який можна використовувати як добриво або переробити на біопаливо. Різниця з природним очищенням в тому, що весь процес повністю контролюється – той самий мул не збирається на берегах водойм, а застосовується за призначенням.

Конструкція станції глибокого біоочищення не відрізняється принципово складним пристроєм і при бажанні її можна зробити самостійно, хоча в розмірах саморобні пристрої, швидше за все, будуть програвати виготовленим в промислових умовах.

Вона складається з декількох відсіків:

1 Приймальна камера. Сюди потрапляють стоки з каналізації.

2 Камера вторинного відстійника.

3 Аеротенк. Ємність в яку організовано постійне нагнітання повітря.

4 Біореактор. Порожня ємність, з завантаженим у неї спеціальним поплавцем, на який заселяються аеробні бактерії.

5 Фінальний відстійник.

Це найпростіша схема – у деяких випадках використовуються системи з двома аеротенками і великою кількістю проміжних відстійників.

Принцип дії станції глибокого очищення стає зрозумілим, якщо розглянути роботу кожної камери окремо.

Стоки з каналізації потрапляють в камеру першого відстійника. Тут відокремлюється основна маса опадів, яка піддається первинному розкладанню, завдяки впливу анаеробних бактерій, що живуть на дні. Частина маси залишиться в камері у вигляді мулу, а інша з часом потрапить у наступний відсік.

У вторинну камеру частково може надходити кисень, тому що в ній на стоки одночасно впливають аеробні та анаеробні бактерії.

Після заповнення вторинного відстійника, стоки потрапляють в аеротенк – там вони активно насичуються повітрям, яке спеціально нагнітається в камеру компресором. В результаті утворюється суміш з рідини, частинок мулу і бульбашок повітря. В наступний відсік її найзручніше подавати ерліфтом – він запускається при заповненні ємності.

В такій камері на частково утворених стоках плавають пластикові поплавці, на яких живуть аеробні мікроорганізми. Вони і проводять переробку основної маси органічних речовин, остаточно розкладаючи їх на придатний для удобрення мул і чисту технічну воду.

Останній відсік служить для зберігання очищеної води, заодно працюючи як остаточний відстійник.

Вибір септика в залежності від умов експлуатації та типу грунту

Установка септика це не найдешевше задоволення, тому перед тим як визначитися з вибором певної конструкції треба врахувати їх експлуатаційні характеристики, сезонну затребуваність і особливості грунту, в який вони будуть встановлюватися.

Які септики краще використовувати для будинку при цілорічному проживанні

Якщо фінансове питання не є головним, то для будинку з постійним проживанням, оптимальним варіантом буде станція глибокої біологічної очистки. Незважаючи на високу початкову ціну, у неї досить маленький термін окупності — це кращий септик для дачі без відкачування відходів. Звичайно, відходи є при використанні будь-якої системи очищення, але в цьому випадку їх можна видаляти самостійно і використовувати в якості добрива.

Головною перевагою цієї системи є можливість використання в будь-яких умовах, так як результатом роботи є чиста вода і нешкідливий для навколишнього середовища мул. До недоліків відносяться – можливість загибелі бактерій, якщо не користуватися каналізацією близько двох тижнів, і непереносимість мікроорганізмами хлору і подібних активних хімічних сполук.

Всі інші системи очистки будуть дорожчі в експлуатації, що з часом перекриє первісну ціну, або завдають шкоди навколишньому середовищу, так як не можуть забезпечити достатній рівень очищення.

Який септик краще для будинку з непостійним проживанням

У цьому випадку все залежить від проміжку часу, протягом якого на дачі активно не використовується каналізація. Якщо господарі приїжджають на все літо, то можна розглянути варіант з системою біологічного очищення або з біофільтром, але перед приїздом доведеться витратити близько 15 у.е. для покупки нової партії бактерій.

В будь-якому іншому випадку, можна використовувати інші види септиків, більше орієнтуючись на характер грунту, в якому він буде встановлений. Також варто враховувати, що конструкція септика з інфільтратором і проміжним колодязем дозволяє йому витримувати значні залпові скиди стічних вод.

Які септики краще використовувати на піщаних грунтах

Найдоступніший за ціною варіант – застосування септика з фільтраційним колодязем. До його переваг відносяться простота конструкції, повна незалежність і повільне заповнення ємностей. При наявності місця для монтажу можна використовувати септик з полем фільтрації або інфільтратором. Всі перераховані септики розраховані на відведення очищених вод безпосередньо в грунт і якщо він піщаний, то це оптимальний варіант для експлуатації.

Які септики придатні для використання на глинистих грунтах

Крім універсальних систем біологічного очищення, на грунтах з поганим всмоктуванням води оптимальним рішенням буде використання септика з інфільтратором і проміжним колодязем. Цей вибір обумовлений здатністю септика перешкоджати зворотного току води, якщо вона не встигла всмоктатися в грунт. При встановленні такої системи треба пам’ятати про її енергозалежність – для роботи насоса потрібна електроенергія.

В разі крайньої необхідності на глинистих грунтах можна використовувати септик з фільтраційним колодязем, але при цьому його доведеться чистити частіше розрахункових термінів. Застосування септика з фільтраційним полем не рекомендується, так як є ймовірність зворотного відтоку в ємності відстійників.

Які септики слід використовувати при високому рівні ґрунтових вод

Високий рівень ґрунтових вод часто призводить до тих же проблем, що й ґрунти з низьким ступенем поглинання рідин – при заповненні фільтраційних елементів вода з них піде назад у відстійники септика. Це робить неможливим використання конструкцій, в яких стоки переходять із секції в секцію самопливом.

Найбільш підходящих в такому випадку варіантів лише два:

септик з інфільтратором з проміжним колодязем, в якому є зворотний клапан, а в інфільтратор воду подає електричний насос;
будь-яка з систем біологічного очищення – всі вони працюють від електрики, а їх герметичні ємності не пропускають грунтові води всередину системи.

Вартість септика та його облаштування

Є просте правило – чим простіше, тим дешевше. Найменше грошей доведеться витратити на звичайний септик з фільтраційним колодязем, а облаштування системи з фільтраційним полем або інфільтратором обійдеться дорожче. Найбільш висока ціна у систем біологічного очищення, особливо якщо купувати зроблений в промислових умовах пристрій, але при правильному використанні витрати швидко окупляться.

Складність монтажу

Тут однозначно лідирують покупні системи біологічної очистки, які найчастіше виконуються виробниками в одному корпусі або кількох рівних за розміром і послідовно з’єднаних. Для них треба тільки викопати одну яму і встановити в неї всю систему.

Трохи складніше встановлювати септик з фільтраційним колодязем, для якого треба викопати кілька ям, а на дно останньої ще й покласти подушку з піску і щебеню.

Найбільш трудомісткими в установці можна вважати септики з фільтраційним полем або інфільтратором. Для кожного з них доведеться вийняти грунт з досить великої площі, покласти в отриману яму пісок та гравій (щебінь), встановити фільтруючі елементи і назад засипати всі землею.

Частота обслуговування

Будь-який септик треба очищати набагато рідше, ніж вигрібну яму – чим досконаліша конструкція, тим менше приводів викликати асенізаторів:

Септик з фільтраційним колодязем. Переливні ємності самих септиків очищаються приблизно раз на півроку, а щебінь і пісок на дні колодязя треба міняти раз в 5-7 років.

Септик з фільтраційним полем або інфільтратором. Так як очищена вода виводиться на великій площі, заміну подушки досить робити раз в 10 років. Час замулювання відстійників повністю залежить від їхніх розмірів і інтенсивності використання каналізації.

Станції біологічної або глибокого очищення. Накопичений мул досить витягувати раз у півріччя, при цьому всі операції можна проводити вручну.

Ступінь очищення стоків

За рівнем очищення всі септики діляться на пристрої механічного впливу на стоки і комбінованого – механічно-біологічного. В першому випадку рівень очищення буде складати близько 70% – таку воду не можна використовувати навіть для поливу, а над фільтраційним полем або інфільтратором допускається висаджувати тільки газонну траву. У другому випадку ступінь очищення стоків сягає 95-98% – це нормальні параметри для технічної води, яку можна використовувати для поливу або інших технічних потреб.

Енергонезалежність системи

З представлених систем, тільки дві є енергозалежними: септик з інфільтратором з проміжним колодязем і станція глибокої біологічної очистки. У першому випадку використовується електричний насос дренажного типу, а в другому – компресори плюс насоси. В залежності від потужності енергоспоживання пристрою може складати від 1,5 до 30 кВт на добу.