Як зробити табурет з дерева своїми руками – покрокова інструкція та креслення

Існує кілька варіантів виготовлення даного предмета меблів, в тому числі, і з деревини.

Ми ж зупинимося на процесі виготовлення своїми руками звичної всім табуретки з дерева. Як правильно вибрати матеріал, обробити його, грамотно скласти креслення зразка – за всіма пунктами стаття запропонує докладні рекомендації.

Всі наведені нижче креслення табуреток – всього лише приклади. Процес їх виготовлення не супроводжується точними розрахунками, як це потрібно при проектуванні несучих частин будь-якої конструкції або тих, які так чи інакше піддаються значним навантаженням.

Отож далі – лише рекомендований алгоритм дій по самостійному виготовленню табуретки, тобто загальна інструкція. Яку саме зробити модель, вирішувати тільки вам, шановний читач. Адже зрозуміло, що своїми руками можна спорудити все, що завгодно. Головне, щоб отриманий зразок повністю відповідав своєму призначенню, яке, знову-таки, визначається майстром.

Вибір конструкції табуретки

Наведені креслення і малюнки наочно показують, які варіанти табурета найчастіше збираються для побутового використання.

Більш оригінальний варіант – табуретка і тумбочка одночасно.

Пояснення лише одне – чим складніше конфігурація, тим більше потрібно часу на виготовлення табуретки. Але не це головне. Для різних фігурних елементів доведеться шукати відповідний інструмент, а то і вдатися до послуг людини (чи майстерні), який має в особистому користуванні верстат, фрези тощо.

Простий приклад: зробити фігурні випили, точно по радіусах, одним лише ручним лобзиком вийде хіба що з фанери. І то, не факт, що результат буде задовільним. У разі ж, якщо ніжки планується виготовити з цільної дошки, то при наявності тільки найпростішого побутового інструменту краще і не намагатися – для цього потрібен багаторічний досвід в обробці дерев’яних заготовок.

Вибір матеріалів

Те, що працювати доведеться з деревиною, це зрозуміло. Але яку саме продукцію можна використовувати?

Цілісна деревина у вигляді дошки і бруса підходить для виготовлення будь-яких частин табуретки: сидіння (1), кріпильних брусів (2), перекладин (3), проножок, царги і самих ніжок (4). Спрощений варіант – з кришкою з багатошарової фанери. До речі, таке рішення має перевагу в тому, що меблевий щит (інша назва даної конструктивної частини) простіше ламінувати, а при необхідності – замінити.

Вид фанери

Вона повинна бути вологостійкою. На табуретку в процесі її експлуатації обов’язково буде потрапляти вода. Продукція ФБС за всіма параметрами є кращою, але її вартість така, що не кожен захоче купувати таку фанеру. В побуті, як правило, використовуються вироби марки ФСФ і ФК. Щоб заощадити, можна купити більш дешеві листи цих серій, категорії Ш1.

Це означає, що шліфуванні піддавалася лише одна сторона зразка. Стан другої (виворітної, тильної) для сидіння табуретки значення не має. У продажу є і багатошарова фанера з готовим ламінуванням, але вона, звичайно, обійдеться дорожче.

Порода дерева та сорт матеріалу

Почнемо з фанери. Якщо табуретка буде знаходитися всередині приміщення, то краще підходить марка ФК. Вона менш вологостійка, зате клей, що використовується для скріплення шпону, не так токсичний. А ось ФСФ з цієї причини рекомендується в основному для зовнішнього застосування. До того ж ступінь її вологостійкості вище. Так що якщо табуретка буде постійно перебувати в підсобці, саду або ще десь поза будови – оптимальний варіант.

А ось по вибору деревини можна писати досить багато. Не вдаючись в особливості різних порід, автор рекомендує для табуретки використовувати модрину. По-перше, її неважко обробити своїми руками. По-друге, вартість матеріалу цілком прийнятна. По-третє, на відміну від багатьох інших порід хвойних дерев цього цінового діапазону модрина при намоканні стає ще міцніше. Отже, при акуратному поводженні з табуреткою вона буде служити десятки років. По-четверте, не потрібно постійно займатися її обробкою препаратами проти гниття і біологічних шкідників. Ще варіанти з недорогих – акація, ясень.

Рівень вологості дерева

В основному вся деревина повинна бути якісно просушена. У будівництві забороняється використовувати дані матеріали з показником понад 20%. Що ж стосується табуретки, то тут не треба бути фахівцем, щоб зрозуміти – збираючи її своїми руками з сирих заготовок, через деякий час все доведеться переробляти. Причина банальна – всю конструкцію після усушки дерева «поведе».

Вибір технології

Нерідко зустрічаються поради не застосовувати з’єднання типу «шип-паз». Головний аргумент – складно. Але якщо вдуматися, чи так це?

Для того щоб у ніжках виконати пази, автор використовував ел/дриль з невеликою фрезою. Попередньо по намічених лініях розсвердлив отвори, які потім і об’єднав, вибираючи «перегородки» між ними. Хто що б не стверджував, такий тип з’єднання самий надійний.

Своїми руками з’єднати всі елементи за допомогою саморізів набагато простіше. Головки можна зробити потайними і замаскувати їх. Але така конструкція досить скоро почне скрипіти – перевірено. Виходить, що спільним елементом, що з’єднує 2 заготовки, є всього лише тонкий і короткий металевий «штир» – ніжка кріпильної деталі.

Метизи можна використовувати лише як додатковий (до посадки на клей) спосіб фіксації деталей. Для посилення застосовуються і такі елементи, як кутники, скоби, пластини. Майстер і сам зрозуміє, що зручніше для того чи іншого варіанту табуретки. І то, це робиться в основному для громіздких конструкцій. Якщо виріб малогабаритний, то цілком достатньо і одного клею. Хоча, можливо, у читача й інша думка – автор не наполягає.

Виготовлення комплектуючих деталей

Основні частини табуретки показані на малюнках (див. вище). Якщо готове креслення, все інше – «справа техніки».

Складання конструкції

Це, так би мовити, попередній монтаж, своєрідні «оглядини» табуретки. На цьому етапі перевіряється точність всіх розмірів, правильність підгонки частин, виявляються (якщо є) недоліки і так далі. Тут ще можна щось переробити, доопрацювати без зайвих витрат і втрати часу.

Обробка конструктивних елементів

Після перевірки готовності всієї конструкції до складання деревина «доводиться до розуму» – просочується спецскладами, підсушується і так далі.

Збірка табуретки

Тут всього кілька рекомендацій:

• Починати роботу бажано з сидіння. До нього кріпляться всі поперечини, опорні бруски тощо – в залежності від моделі.
• Установка ніжок. Вони можуть кріпитися безпосередньо до кришки або збиратися в окремий каркас, з монтажем перекладин.
• Фінальна збірка всієї конструкції.

Шліфування

Після того, як табуретка змонтована, їй необхідно надати «товарний» вигляд. Як і чим обробити поверхні, визначає майстер. Своїми руками це робиться в основному наждачкою або за допомогою спеціальної насадки, яка вставляється в патрон ел/дрилі.

Зовнішнє оформлення

Тут головний порадник – власна фантазія. Покривати лаком, морилкою, фарбувати – варіантів достатньо.

Автор свідомо не вказав, якого конкретно перерізу і довжини знадобиться брусок, не радив певну товщину фанерних листів чи дощок і так далі, щоб ні в чому не обмежувати читача. Якщо сенс роботи – з чого почати і чим закінчити – зрозумілий, все інше не принципово. Адже коли щось робиться своїми руками, апріорі мається на увазі – ЯК Я ХОЧУ, а не хтось.

Успіхів вам у домашньому конструюванні!