Порядок монтажу блок-хаусу – від підготовки основи до кріплення

Практично кожен виробник, який постачає на ринок продукцію категорії «для оздоблення», запевняє, що всю роботу по монтажу матеріалу можна виконати самостійно, не маючи професійних навичок, чим і приваблює покупця. Як правило, це багато в чому відповідає істині. Тільки от чи можна досягти дійсно високої якості облицювання, не знаючи всіх тонкощів у проведенні технологічних операцій? Дана стаття допоможе розібратися з усіма нюансами монтажу блок-хаусу своїми руками.

З урахуванням того, що блок-хаус використовується для облицювання будь-яких поверхонь, незалежно від матеріалу основи, деякі операції в процесі монтажу можуть дещо видозмінюватися. Але черговість їх проведення залишається стандартною. Тому дана інструкція – лише керівництво по монтажу загального плану, хоча в ній і будуть відзначені окремі нюанси.

Порядок роботи з блок-хаусом

Підготовка основи

Поз. № 1 на малюнку. В чому сенс цієї роботи? Поверхня, що оздоблюэться не тільки вирівнюється (при необхідності), але і максимально захищається від зовнішніх впливів. Розглянемо технологію її підготовки по «повній програмі», а читач сам розбереться, то йому необхідно зробити з урахуванням зношеності будови.

• Основа ретельно зачищається від всіх видів покриття. Далі – огляд.
• Зруб в процесі усушки може дати деяке викривлення стіни. Це нескладно перевірити, якщо використовувати довгу пряму рейку. Вирівнювання проблемних ділянок проводиться, як правило, рубанком. Цього достатньо, щоб стіну привести в норму.

На замітку!

Навіщо такі складнощі? Справа в тому, що на «криву» основу досить важко закріпити несучий каркас так, щоб він лежав в одній вертикальній площині. Якщо цю вимогу не буде дотримано, то й блок-хаус рівно змонтувати не вийде.

• Закладення всіх тріщин, щілин, що розійшлися швів. Стосовно дерев’яних будинків це називається конопаткою. Матеріалів для такої роботи цілком достатньо – найпоширенішим з них є клоччя. З точки зору автора, з урахуванням того, що основа буде надалі закрита блок-хаусом, доцільніше використовувати матеріали з джуту (стрічки, шнури). Вони більш довговічні, що в цьому випадку й потрібно. Щодо інших будівель – з цегли, блоків ніздрюватих бетонів – що доцільніше. Дрібні дефекти усуваються шпаклівкою, великі – розчином.
• Просушування. Цей момент часто упускається, адже нехтувати даним етапом не варто. Волога, нагромаджена у стіні, поступово буде її руйнувати. Якщо немає можливості використовувати спеціальні пристрої (наприклад, теплову гармату), то після демонтажу зовнішнього покриття слід почекати хоча б кілька днів. Сонце і вітер зроблять свою справу.

• Просочення основи. Конкретні склади підбираються залежно з її матеріалу. Для з/б плит, наприклад, доцільно використовувати засоби проникаючої дії. Для деревини додатково застосовуються склади для вогнебіозахисту.

Пароізоляція

Особливо актуально для будівель з деревини. Без цього шару «дерево» буде повністю ізольовано, отже, волога в ньому буде тільки накопичуватися, а назовні не виходити. Результат відомий – розвиток гнилі і передчасний ремонт будинку.

Несучий каркас

Поз. № 2 на малюнку. Що вибрати для монтажу блок-хаусу? Питання далеко не пусте. У сфері будівництва враховується такий параметр, як температурна деформація. Автор вважає, що більш зручний у монтажі металопрофіль в більшості випадків використовувати не варто.

Блок-хаус за своєю суттю – дерев’яна дошка зі специфічним профілем (за визначенням). З урахуванням зазначеного коефіцієнта (температурного розширення), для його кріплення решетування варто встановлювати також з деревини – рейок. До речі, їх нескладно й обтесати, щоб підігнати по загальному рівню. З металом цього не зробити.

Але якщо блок-хаус металевий, то рейки потрібні відповідні. Правда, процес їх вирівнювання більш складний. Як варіант – установка під них «черевичків».

Напрямні повинні, по-перше, бути рівними по всій довжині, по-друге, попередньо також добре висушені й оброблені. Якщо є можливість, то краще використовувати заготовки з модрини. При намоканні вона стає міцнішою, а для несучого каркаса це має значення.

Що врахувати при монтажі

• Бруси встановлюються вертикально, так як блок-хаус кріпиться тільки горизонтально. Зустрічаються рекомендації, що його монтаж може здійснюватися як завгодно. В принципі вірно. Але погодьтеся, читач, що будинок, в якому колоди стін стоять «на попа» – нонсенс.
• Визначаючи відстань між рейками, слід орієнтуватися на геометрію утеплювача. Якщо його плити (мати) будуть цілком укладатися в осередки каркаса, то не доведеться займатися їх розкриємо і збільшувати кількість відходів. Але не можна не враховувати і тип дошки, її лінійні параметри (в першу чергу, довжину).

Технологія установки

Нічого складного немає. На одному кутку натягається шнур, вертикально. Це контролюється схилом. Після фіксації 1-й рейки кріпиться наступна, і так далі, по одній.

• Рекомендується використовувати всі кріпильні деталі тільки з оцинкованого металу.
• Останнім часом на ринку з’явився профіль з пластику. При всіх його перевагах варто відзначити суттєвий «мінус» – його кріплення проводиться тільки на ідеально вирівняну основу. В іншому випадку неминучий злам направляючих. Потрібно враховувати і це, а не орієнтуватися лише на низьку вартість продукції.

Утеплювач

Поз. № 3 на малюнку. Доцільність його укладання вирішується в залежності від місцевих умов. Якщо зими холодні, то обов’язково. Як правило, використовується або мінвата, або пінополістирол – найбільш бюджетні варіанти. У будь-якому випадку потрібно звернути увагу на ізоляцію зазорів між елементами каркаса і плитами (матами). У продажу є спеціальна стрічка, яка забезпечує повну герметизацію щілин.

Шар гідроізоляції

Поз. № 4 на малюнку. Щоб зменшити кількість стиків смуг, доцільно використовувати не рулонні матеріали, а мембрану. Підібрати полотно відповідних габаритів нескладно.

Кріплення блок-хауса

Загальне правило – кріплення дощок проводиться знизу вгору. Поз. №№ 6,7 на малюнку.

Монтаж дерев’яних дощок

Варіант №1 – кляймерами. Це спеціальні скоби, одна сторона яких вставляється в «паз» блок-хауса, а інша фіксується на рейки каркаса кріпленням. Цілком природно, що між дошками утворюються незначні щілини (кляймер має певну товщину). Вони закладаються спеціальною пастою, під колір дошки.

Варіант №2 – саморізами. Вони вкручується в «шип». Методика вимагає акуратності, так як при надмірному зусиллі тріщин на деревині не уникнути. Частіше кріплення «вгоняется» з нахилом 450. Вважається, що це більш надійно.

Варіант №3 – наскрізне кріплення. Попередньо в блок-хауса свердлиться «канал», через який вкручується метиз. При такій методиці отвір необхідно зенковать, щоб головка кріплення була втоплена. Після цього вона закривається пробкою і обробляється лаком. Якщо все зробити акуратно, то буде виглядати як сучок на дошці.

Варіант №4 – наклеювання. Наприклад, посадка дощок на «рідкі цвяхи» або інший засіб для роботи з деревиною. Дуже зручно і швидко, хоча є і недолік – що робити, якщо в процесі ремонту потрібно 1 – 2 зразка демонтувати (для заміни)?

Металеві дошки

Кріплення – за варіантом №3. Потрібно врахувати, що такі зразки – тільки для зовнішнього облицювання будівлі.

Блок-хаус з пластику

Асортимент синтетичного блок-хауса надзвичайно великий. При виборі способу кріплення слід орієнтуватися на рекомендації виробника. В принципі, всі вони вже досить детально позначені.

Особливості

• Пластик піддається значній температурної деформації. Тому між зразками повинен отставляться зазор близько 1,5 мм.
• Це справедливо і для кріплення. Панелі до рейок щільно не притягуються. Крім того, отвори під саморізи повинні бути трохи більше діаметру їх ніжок.
• При обробці будинку пластикової імітацією колоди необхідно подбати про більш якісної теплоізоляції (зазори між дошками!).

Залишаються ще питання щодо облаштування кутів, прорізів вікон і дверей. Але це вже дещо інша тема, всі нюанси якій будуть розглядатися у наступній статті.