Технологія затирання швів керамічної плитки

Після копіткої і трудомісткої роботи з укладання кахлю, важлива технологія затирання швів плитки, щоб не тільки не зіпсувати результат, але і делікатно приховати невеликі дефекти. Ознайомимося з основними прийомами і поділимося секретами досвідчених фахівців.

Підготовка

Насамперед, розберемося — коли потрібно виконувати затірку швів кахельної плитки? Зазвичай майстри радять приступати до цієї роботи не раніше, чим через добу після завершення укладання, але і надовго відкладати не варто. І такий термін визначений по безлічі причин:

• На другий день після завершення укладання клейовий розчин ще остаточно не «схопився» і є можливість легко зчистити пропущені напередодні забруднення і плями;
• Волога, що залишилася в плитці сприяє кращому поглинанню складу затірки, утворюючи єдину поверхню. І навпаки, спеціальне намочування остаточно просохлих швів призводить лише до збільшення води в складі затірки, роблячи її рідкої і менш еластичною. А таку суміш і наносити проблематичніше, і рівномірно розподілити важче.
• Залишати відкритими плиткові шви на довгий час не рекомендується через можливість їх забруднення. Як показує досвід, дрібні частинки сміття, які потрапили в розчин  і навіть осілий пил істотно ускладнюють нанесення будь-яких сумішей або покриттів. А якщо мова йде про приміщення, де проводяться й інші ремонтні роботи, то чистоту забезпечити дуже важко, особливо на плитці, покладеній на підлозі. Тому, якщо не хочете додати собі проблем, не варто відкладати затірку.

Традиційно колір затірки підбирають у відповідності з кольором плитки. Згідно загальноприйнятим правилам дизайну, в інтер’єрі одного приміщення не використовуються більше двох основних кольорів. Тому деякі відхилення в інтенсивності відтінків затірки і плитки допускаються, але тільки не різниця в кольорі. Поєднуючи кахель різного кольору, а також при використанні декоративних вставок, слід запастися затіркою відповідних кольорів.

Якщо не вдалося знайти у продажу затірку, відповідну до кольору кахельної плитки, то проблему можна вирішити, виготовивши її самостійно. Для цього беруть білу суміш і додають до неї необхідну кількість колера для водоемульсійною фарби. Поступово підмішуючи певний колір, можна зробити потрібний відтінок.

Для білої підлогової плитки завбачливі відразу вибирають затірку світло-сірого кольору – так як при експлуатації підлоги домогтися її ідеальної білизни дуже складно.

В залежності від того, які способи затирання плитки планується застосовувати, можуть знадобитися відповідні інструменти: ємність об’ємом не більше 1,5-2 літрів (невеличке пластикове відро чи миска); зручний металевий шпатель для перемішування готової суміші, поролонова губка, чиста ганчірка і відро з водою. Але основним інструментом в роботі буде спеціальний пластмасовий шпатель з каучуковим наконечником або більш дешевий варіант — гумовий шпатель, хоча така економія не завжди виправдана.

Застосовувана технологія затирання швів керамічної плитки та розрахунок кількості матеріалу

При розрахунку інших будівельних сумішей, витрату затірки прорахувати заздалегідь досить важко. Навіть цифри, зазначені виробниками на упаковках дуже часто різняться, а найнеприємніше — коли в процесі роботи суміш несподівано закінчується, абсолютно не виправдовуючи заявлені норми витрати. Детально про розрахунок можливо прочитати в статті “Як правильно розрахувати витрату затірки для кахельних швів плитки”.

Щоб зменшити подібні прорахунки, купуючи затірку, слід враховувати:

• Текстуру плитки. З рельєфною поверхні важче збирати надлишки суміші, бо витрата затирання буде більше.
• Розміри плитки. Тут проста математика – чим більше площа кожного фрагмента, тим менше швів на поверхні. Таким чином, при затірці швів між маленькими плитками суміші витрачається більше, і навпаки – чим більше плитка, тим менше піде затірки.
• Ширину швів. Залежить вона від розмірів використовуваних при укладанні хрестиків.

Коли всі матеріали та інструменти вже готові, необхідно зрозуміти, як використовувати затірку для плитки.

Основний етап – нанесення затірки

Насамперед необхідно підготувати суміш. Роблять це безпосередньо перед початком роботи, так як розчин не зберігається довго і через 15-30 хвилин застигає. З цієї ж причини і готують його в невеликій кількості, особливо якщо навиків в роботі небагато. Розводять суху суміш чистою водою, згідно з інструкцією. І на цьому етапі дуже важливо правильно змішати компоненти, інакше можна зіпсувати матеріал – для роботи не годиться як занадто рідкий розчин, так і занадто густий. Перемішавши суміш, їй дають постояти хвилин п’ять, а потім ретельно перемішують ще раз. Все, розчин готовий! Беремося за шпатель!

1. 1. 1. Набравши невелику кількість суміші наконечником шпателя її починають наносити на шви між плитками. Рух інструменту рекомендується починати зліва направо і зверху вниз. Таким чином, заповнюємо площу приблизно в половину квадратного метра.
      2. Тепер знімаємо надлишки розчину, діагональними рухами і повторно наносимо його на шви. Це забезпечить більш якісне заповнення порожнеч і виїмок.
         
      3. Далі потрібно дочекатися застигання суміші до стадії, коли розчин, що потрапив на плитку, помітно посвітлішає, а всередині шва хоч і буде залишатися темним, але перестане липнути до пальців.
      4. І тепер технологія затирання швів плитки переходить до етапу вимивання швів, для чого найзручніше користуватися шматком грубозернистого поролону. Площина губки не дозволяє зачіпати глибокі шари затирання у швах, зате прекрасно видаляє залишки підсохлої суміші з поверхні плитки. Основна вимога – не занадто натискати на місця швів і не допускати перезволоження поверхні. Слідкуйте за рівномірною, однаковою товщиною швів, так як поки вони ще вологі – недоліки краще видно і їх легше виправити. Не забувайте, частіше промивати мочалку водою і гарненько віджимати.
      5. Після вимивання швів між плитками, їх кілька зволожують, що дає можливість провести остаточне формування швів. Зазвичай це потрібно, якщо плитки, укладені з широким проміжком, і абсолютно непотрібно при тоненьких швах. Використовують для цих цілей круглий шпатель (іноді він продається разом з сухою затирочною сумішшю) або невеликого розміру круглу трубку.

Коли закінчена обробка швів плитки після затірки, поверхню залишають для остаточного висихання. Звичайно, за умови середньодобової температури в приміщенні 16-26 градусів і відносно невисокої вологості, буває достатньо години чи півтори. Але зниження температури на 3-5 градусів може затягнути цей процес.

Що стосується готовності підлогової плитки до експлуатації, то хоча затирання у швах і висихає через годину, але ступати або розставляти меблі по підлозі можна не раніше, ніж години через три. Справа в тому, що дрібні порошинки або пісок, які випадково потрапили в неміцний розчин затірки, можуть порушити цілісність акуратно виконаного шва.

Завершальні роботи

Коли затірка вже остаточно висохла, приходить пора прибрати білий наліт і остаточно привести кахельну поверхню в порядок.

Інтенсивність і кількість нальоту на плитці залежить від того, наскільки ретельно промивалася поролонова губка і як часто змінювалася вода у відрі. Але навіть, якщо плитка потребує хорошої чищення, виконати це не важко.

Найкращим і найбільш ефективним способом буде спрямована з шланга чиста проточна вода – швидко, чисто і терти нічого не треба. Але не завжди є практична можливість застосувати такий метод. Тому частіше використовують «сухий» спосіб чищення. Для цього використовують щільну, краще повстяну, ганчірку, якою труть поверхню, очищаючи залишки суміші. Проблема може виникнути тільки з очищенням рифлених поверхонь, фактурної або матової плитки. І тут допоможуть спеціальні очищувачі, які зазвичай можна знайти в тих же магазинах, де продається затирка.