Будівельний сайт – Будуєм Дім Як побудувати свій будинок 
Комбінована теплоізоляція відмінно себе зарекомендувала при зведенні нових будинків і реконструкції старих. Очевидна перевага такого способу утеплення в тому, що при бажанні більшу частину робіт можна зробити власними силами.
Основний матеріал для утеплення будинку – плити із спресованої мінеральної вати. Технологія їх кріплення багато в чому залежить від матеріалу, з якого складені стіни. Комбіновану теплоізоляцію застосовують як для утеплення знову споруджуваних будинків, так і для поліпшення теплозахисту давно побудованих. Спочатку теплоізоляційні плити прикріплюють безпосередньо до зовнішніх стін, а потім ці плити обштукатурюють – шар штукатурки захищає легко деформуючий матеріал від зовнішніх впливів. Для компенсації виникаючих внутрішніх напружень в розчин закладають армуючу сітку.
Зміст статті (Содержание)
Щільне укладання утеплювача
Щоб забезпечити необхідну ступінь теплоізоляції, монтувати цю комбіновану «одежинку» необхідно ретельно, забезпечуючи щільний стик не тільки між самими плитами, але і між плитами і конструкціями, особливо біля вікон, основ труб, цоколя, де можуть залишитися щілини, утворюють «теплові містки» (будівельники частіше називають їх містками холоду). Кути і виступаючі кромки, які захищають від пошкоджень цокольними планками, кутовими профілями або армуючої сіткою.
Способи кріплення
При виборі теплоізоляційного матеріалу крім основного враховують ще й інші його властивості. Так, в нашому випадку теплоізоляція відповідає підвищеним вимогам пожежної безпеки і призначена насамперед для утеплення високих будівель, що теж дуже важливо.
Спосіб застосування такий теплоізоляції залежить і від матеріалу, з якого зроблені стіни. До міцним і рівним зовнішнім стінам плити із спресованого мінеральної вати можна приклеїти, додатково закріпивши ще й спеціальними дюбелями. Для кріплення теплоізоляції до слабкої і нерівній основі застосовують сполучно-опорні профілі, які не тільки утримують плити, але і компенсують нерівності основи.
Цокольні профілі, запиляні по торцях «на вус», виставляють за допомогою підкладних шайб і кріплять на спеціальних дюбелях.
На ізоляційну плиту наносять клей. При цьому плиту спирають на дошку, поставлену в ванночку для збору стікаючого клею.
Промазані клеєм плити вставляють в цокольний профіль. На плити першого ряду ставлять плити другого. Вертикальні шви між плитами суміжних рядів повинні бути взаємно зміщені.
Ізоляційні плити якомога щільніше притискають до стіни так, щоб на стиках вони не виступали. Потім плити додатково кріплять дюбелями.
Якщо основа слабка і нерівна, кріплення на клеї не годиться. В цьому випадку застосовують механічне кріплення плит теплоізоляції.
Спеціальні мінерально-волокнисті плити з пазами і фальцами на кромках з’єднують зі стіною і між собою з допомогою алюмінієвих профілів.
У вологий армуючий розчин вдавлюють сітку зі скловолокна, після чого розчин відразу ж розгладжують.
Для декоративного оздоблення стін використовують мінеральні штукатурки.
Пошаровий розріз теплоізоляції: мінерально-волокниста теплоізоляційна плита, закріплена на клеї та дюбелях, покрита розчином з армуючої сіткою; декоративне оздоблення — штукатурка.
Особливість штукатурки
Поверхня ізоляційних плит повинна бути рівною, і на стиках вони не повинні виступати один над одним. Вирівнюючий шар армованої штукатурки служить для теплоізоляції захистом. І хоча штукатурка компенсує нерівності основи, товщина її шару повинна бути по можливості скрізь однаковою, інакше не уникнути виникнення внутрішніх напруг, а значить, і тріщин.
При утепленні стін з використанням такої комбінованої теплоізоляції додаткові деформаційні шви не потрібні. Однак якщо вони вже є в будинку, то повинні бути повторені і в шарі теплоізоляції.
