Як правильно класти плитку на підлогу – інструкція та поради

Для кімнат, де постійно підвищена вологість, керамічне покриття для підлоги – ідеальний варіант. Тому спробуємо розібратись як класти плитку на підлогу (у ванній, кухні та інших приміщеннях).

Як матеріал плитка не боїться вологи, вона довговічна та безпечна. Вона підійде для приміщень з високою прохідністю, оскільки добре витримують постійне тертя. Щоб облицювання виглядало красиво і було міцним, під час монтажу необхідно слідувати інструкції.

Як вибрати плитку для підлоги  – про що каже маркування?

Кахельна підлога – це практично і красиво, але для того щоб вона виконувала свої функції на всі сто відсотків, потрібно правильно вибрати основний витратний матеріал. Зовнішній вигляд і декоративність плитки – це лише одна сторона медалі. Ось характеристики, на які потрібно звернути увагу:

• морозостійкість: плитку можна класти на підлогу веранди, ганку, лоджії, балкони;
• протиковзкі властивості: для ванни, кухні – там, де статеве покриття часто стає вологим або жирним;
• стійкість до точкових ударів: для кухні, де періодично падає посуд, кухонні прилади;
• товщина швів: на підлогу в звичайній житловій кімнаті краще класти матеріал не більше 8 міліметрів;
• якщо в приміщенні будуть перебувати важкі предмети на ніжках, наприклад, шафи, комоди – висока міцність на вигин;
• укладання тонкого, глянцевого кахлю можливе лише на стіну – для підлоги вибирайте інші варіанти;
• матеріал може бути стійкий до впливу хімічно агресивних речовин – кислот, лугів, побутової хімії;
• до складу керамічного матеріалу іноді включаються дорогі метали – золото або срібло.

Маркування на упаковці показує, скільки кілограм в коробці, на яку площу вона розрахована, а також кількість плиток всередині. Іноді вказуються додаткові якості кахлю. Наприклад, він може бути призначений конкретно для вокзалу, аеропорту, лікарні, готелю чи спортивного залу. Укладати таку плитку на звичайний домашній підлогу недоцільно.

Маркування показника зносостійкості при виборі плитки

При виборі підлогової керамічної плити вам потрібно розібратися з класами зносостійкості. Вони зображуються у вигляді абревіатури PEI і римських цифр – класового показника поруч:

1. “I” – мінімальний показник опору зовнішнім впливам, підходить для кімнат, відвідуваність яких мінімальна, наприклад, лоджії або ванної кімнати. Тут не можна надягати взуття з грубою підошвою, інакше поверхня матеріалу швидко зітреться, і він почне руйнуватися.
2. “II” – для домашнього взуття, кімнати з середньою прохідністю.
3. “III” – високий показник зносостійкості, підходить для приміщення квартири, де часто перебувають люди (кухонь, передпокоїв).
4. “IV” – підвищений рівень стійкості, таку плитку можна сміливо покласти на підлогу в будь-якому приміщенні громадського призначення – магазині, салоні банку, пошти, перукарні.
5. “V” – найвищий клас абразив-міцності – для вокзалів, великих торгових центрів, фабрик, заводів.

Іноді на коробці вказується ступінь поглинання вологи. Для місць, де постійно використовується вода і багато пари, підійде показник максимум 3%. Габарити кожного плиткового елемента впливають на швидкість укладання. Чим крупніше деталі плитки, тим швидше пройде облицювання підлоги і навпаки. Занадто великі плити не підійдуть для кімнат зі складною геометрією – ви отримаєте багато відходів на виході. Для маленької площі купіть дрібний кахель. Якщо ви кладете матеріал своїми руками в перший раз, купуйте плитку середніх габаритів, оскільки працювати з великою буде непросто.

Треба вибрати плитку з одної партії

Якщо вам потрібно класти плитку на підлогу у великій кількості (ви купуєте відразу кілька упаковок), обов’язково дивіться на коробки – номера партії повинні збігатися. Одна і та ж модель з різних комплектів може мати малопомітні відмінності. В процесі монтажу вони будуть сильно кидатися в очі і це зіпсує всю картину, особливо при яскравому денному освітленні.

Плитки можуть відрізнятися не тільки за кольором, але і калібруванням, габаритами. Слідкуйте за збігом номера партії, оскільки при його відмінності будуть іншими і лінійні дані придбаного будматеріалу. На перший погляд кілька міліметрів різниці – це дурниця, але на ділі всі нестиковки будуть видні. Таке облицювання буде виглядати неакуратно.

В упаковках не повинно бути бракованого кахлю – не полінуйтеся самостійно перевірити і це, щоб не платити за зіпсований товар. Биті, тріснуті, сколені частини – все це має місце навіть у спеціалізованих магазинах, не втрачайте пильності. Не забувайте про резерв на 10-15 %, візьміть матеріалу більше, оскільки ця частина піде на обробку стиків зі стінами, де плиту доведеться різати. Особливо великі витрати вийдуть при діагональному укладанні підлогової плитки.

Інструменти та підготовка – з чого починати?

Поверхню під нову кахельну підлогу необхідно підготувати.

Інструменти, які знадобляться в роботі:

• широкий шпатель з квадратними зубцями;
• великий будівельний рівень;
• склоріз або плиткоріз;
• рулетка;
• м’який олівець;
• молоток – повністю гумовий (киянка) або звичайний з дерев’яним обухом;
• губка, чиста ганчірка;
• пластикові посудин;
• плиткові хрестики;
• шпатель з гуми.

Спочатку видаляємо старе покриття. Лінолеум, кахель, дошки – все необхідно зняти, включаючи плінтуси. На кераміку класти нове облицювання допускається лише в одному випадку – якщо вона ідеально рівна і добре збереглася. При наявності найменших ушкоджень, її потрібно видалити одним із способів:

• молотком і зубилом з тонким та широким наконечником-лопаткою, якщо такого немає, візьміть широку викрутку;
• перфоратором;
• спеціальними гачками з металу.

Якщо ви вибрали перший, ручний спосіб, спочатку видаліть стару затирку – рясно змочіть її вологою губкою і вичистіть скребком до тих пір, поки вона повністю не вийде. Якщо суміш затирочна цементна, підійде тільки болгарка з диском по каменю – їй треба буде пройтися по всіх швах. Потім вставте зубило в порожній шов під кутом і акуратно почніть відбивати молотком по тупому кінцю. Першу плитку доведеться розбити повністю, наступні будуть відставати в цілому вигляді.

Принцип роботи перфоратора такий же, різниця полягає в автоматизації процесу. Тут вам буде потрібно насадка у вигляді відбійної лопатки. Метод швидкісний, засмічуючий і шумний, подбайте про захист обличчя і рук – надіньте рукавички, окуляри і респіратор. Майте на увазі, що всі плиточні елементи будуть розбиті, повторно їх використовувати не вийде.

Якщо ви плануєте знятий матеріал взяти в роботу повторно, скористайтесь будівельними металевими гачками. Видаліть стару затирку, вставте гачки в щілини і акуратно зніміть елемент, потягнувши його на себе. Спосіб підходить для випадків, коли кахель посаджений на звичайний клей середньої міцності.

Крім плиткового покриття, необхідно зняти старий клей. У цьому вам допоможе гострий металевий шпатель. Попередньо змочіть підлогу водою, трохи почекайте і з допомогою інструменту видаліть шар, залишки зачистити щіткою по металу. Цементний клей доведеться замочити на кілька годин, додавши у воду сіль – вона зробить матеріал м’яким. Процедуру можна автоматизувати – використовувати дриль з металевою насадкою-щіткою.

Вибираємо основу – звичайна або наливна?

Старе покриття знято, поверхня очищена від бруду, засохлого клею, фарби, цвяхів – після цього перевірте горизонтальність підлоги. Для цього використовуйте рівень, розташувавши його на підлозі – спочатку вздовж, потім упоперек. Якщо перепади складають понад п’ять міліметрів, необхідно вирівняти – зробити підлогу наливним або використовувати вирівнювальну суміш.

Ретельно огляньте поверхню. Всі місця відшарування старої стяжки – кришиться бетон, жирна підлога – необхідно зчистити до цілого бетонного перекриття. Всі щілини і тріщини закладіть до ширини в 15 міліметрів. Зрубайте всі виступи, навіть незначні, видаліть пил. Якщо будівельний рівень показав, що підлога нерівна – приступаємо до виконання коригувальної стяжки. Два варіанти:

• звичайна цементно-піщана стяжка;
• наливна підлога у вигляді суміші, що самовирівнюється.

Перший тип підійде, якщо коефіцієнт перепаду дуже великий. Це недорогий варіант, де вам будуть потрібні:

• цемент марки 400;
• пісок;
• вода.

Цемент перемішуємо з піском у співвідношенні один до трьох. Сюди додаємо воду, все перемішуємо, щоб вийшла суміш, що нагадує густу сметану. Вона не повинна легко розтікатися, її буде зручно розрівняти по підлозі. У розчин можна додати пластифікатор – це збільшить щільність нового покриття, що запобігає розтріскуванню.

Робимо стяжку

Виконання цементної стяжки покроково:

• на підставі показників рівня на підлозі встановіть маяки – стовпчики з алебастру на потрібну висоту, на них закріпіть маякові рейки;
• зволожте підлогу;
• приготовленим розчином з цементу заповніть відстані між рейками;
• вирівняйте поверхню за допомогою віброрейки або “правила”;
• залиште нове покриття повністю висохнути, оптимальний термін – на тиждень.

Самовирівнююча суміш коштує дорожче і поводитися з нею простіше. Її досить розлити по підготовленій очищеній і заґрунтованій поверхні і розрівняти правилом. Установка маяків не потрібна – суміш сама утворює ідеальний горизонт. У будівельному магазині вибирайте цементний тип – він не боїться вологи і на нього можна буде покласти підлогову плитку. Замішувати суміш найзручніше дрилем і насадкою-міксером. Покриття висихає за три доби.

Якщо підлога рівна, але має численні пошкодження (вибоїни, тріщини), обробіть її заздалегідь приготовленим ремонтним засобом. Найпоширеніший варіант – це цемент плюс пісок в пропорції 1:3, розбавлений водою до сметаноподібної консистенції. Ним заповнюються всі поглиблення з допомогою широкої металевої терки. Склад повинен добре просохнути – для цього доведеться почекати не менше доби.

Наступний етап – ретельне ґрунтування поверхні з допомогою Бетоноконтакту (акрилової ґрунтовки). Це робиться для того, щоб поверхня підлоги не вбирала плитковий клей і було забезпечено її максимальне зчеплення. Грунт наноситься за допомогою широкого м’якого валика на штанзі. Поверхня підлоги буде остаточно готова після висихання ґрунтовки – на це піде доба.

Розмітка в різних варіантах – малюємо нову підлогу

Класти плитку на підлогу потрібно на правильно розмічену поверхню. Цей етап допоможе:

• уникнути помилок в процесі кладки;
• заощадити матеріал;
• спробувати різні варіанти розкладки і вибрати найбільш зручний і красивий;
• домогтися точного розташування елементів.

Керамічна плита буде красиво укладена, загальна картина стане естетичною, якщо розмітку планувати не від стіни, а від центру приміщення. Проведіть уздовж кімнати першу лінію, ретельно вимірявши відстані між стінами, розташованими протилежно одна до одної. Точки повинні розташовуватися посередині – з’єднайте їх прямою, це буде ваша базова лінія. Друга напрямна креслиться строго перпендикулярно першою – в центрі приміщення вийде хрест з променями, що йдуть до стін.

Якщо двері розташовані посередині стіни, залиште розмітку такою, як є. В іншому випадку змістіть одну з направляючих, довівши її до середини дверного отвору. Після того, як база розмічена, щодо неї викладіть весь наявний плитковий матеріал без клею, всуху, зберігаючи зазори – для цього між плитами вставляйте хрестики. Так ви врятуєте ситуацію від помилок і зайвої витрати кахельного матеріалу, визначитеся зі схемою.

Технологія укладання плитки на підлогу

Покласти кахель класичним способом можна по-різному. Перший варіант підходить для підлоги невеликих кімнат, ванних або туалетів. В якості старту за умови маленькій площі допускається взяти дві стіни навпроти входу. В парадному куті буде знаходитися перша ціла плитка, інші кладіть уздовж стіни вправо і вліво до тих пір, поки не залишиться місце, по довжині менше, ніж плитковий елемент. Ви заповните цілими плитами всю кімнату, уздовж двох суміжних стін залишиться порожній простір, де потрібно розмістити розкроєний матеріал.

Другий: начитайте класти від центру кімнати, рухаючись по колу, спочатку – перші чотири плитки, навколо – з 12, і так далі, поки не дійдете до стін, де залишаться місця, менші за розмірами, ніж одна плитка. Вони заповнюються розрізаним матеріалом, підігнаним за розміром прогалин. Це варіант для середніх і великих кімнат.

Як покласти плитку на підлогу по діагоналі

Діагональне укладання виглядає цікаво і підходить для приміщень зі складною геометрією. Косий малюнок візуально замаскує загальну дисгармонію. Виконати його складніше, але це варто того. Парадний кут береться за основу – його потрібно розділити навпіл і провести по бісектрисі лінію вздовж всієї кімнати до протилежного кута. Вона буде основною, від її центру починайте кладку спочатку до правого кута, потім – до лівого, наступний ряд знову починайте з середини. Якщо ви займаєтеся кахельної кладкою вперше, використовуйте принцип “шов в шов”, не зміщуючи ряди по відношенню один до одного.

Клей для плитки  – як його вибрати і підготувати?

Самостійне виготовлення плиткового клею – процедура, яка втрачає свою актуальність в силу наявності в магазинах готових сумішей для монтажу кераміки. Під час вибору звертайте увагу на характеристики:

• призначення – для підлогової плитки;
• використання в сухих або вологих приміщеннях;
• для звичайних або електричних теплих підлог;
• готовий або у вигляді порошку;
• на цементну підлогу або ОСП;
• швидкосохнучий або стандартний.

Складність може виникнути з вибором між готовою сумішшю або порошком. Перша зручна тим, що для використання, потрібно просто відкрити банку і приступати до монтажу. Цей варіант підходить для випадків, якщо ви працюєте з невеликою площею і за один прийом витратите весь склад. Перевагу фахівці надають найпрактичнішому варіанту – порошку, оскільки кількість матеріалу можна регулювати: розводьте стільки, скільки встигнете використати в роботі. Середня витрата буде дорівнює восьми кілограмам на квадратний метр підлоги.

Розводити порошковий тип нескладно – візьміть круглу ємність, насипте матеріал і додайте воду, поступово розмішуючи вручну або будівельним міксером до пастоподібної консистенції, без грудочок. Підсумкова маса не повинна розтікатися по поверхні плитки. Рельєф, створюваний зубчастим шпателем при нанесенні, повинен зберігатися. Після замісу залиште емульсію на п’ять хвилин, щоб вона остаточно ввібрала в себе воду.

При необхідності додайте ще води, почекайте такий же час. Час висихання зазначено в інструкції на упаковці – готуйте стільки суміші, скільки встигнете використати до того, як вона почне тверднути. Краще приготувати мало і зробити повторний заміс, ніж викинути затверділий матеріал, який знову розбавляти водою вже не можна – він втратить адгезійні властивості. Перед приготуванням суміші прочитайте рекомендації від виробника.

Найпростіший і надійний спосіб покласти кахель на підлогу

Існує три варіанти нанесення клею:

• на плитку;
• по поверхню підлоги;
• промазування і підлоги, і кахлю.

РИС Більш досвідчені майстри наносять клей не на плитку, а на підлогу

Що вибрати – залежить від ступеня вашої кваліфікації в області роботи з керамічним облицюванням. Для новачків найкращий перший варіант, оскільки при цьому ви будете бачити нанесену на підлогу розмітку, і не доведеться укладати кахель наосліп. Діємо так:

• Зубчастим шпателем нанесіть клей на виворіт плитки шаром в 5 міліметрів;
• Щільно притисніть деталь до підлоги, вирівняйте по відношенню до напрямної лінії;
• Простукаєте по ній киянкою, щоб плита лягла на клей максимально щільно;
• За таким же принципом кладіть наступний і інші кахельні елементи, вставляючи між ними калібрувальні хрестики;
• Після укладання кожної плити перевіряйте її на горизонтальність будівельним рівнем;
• Надлишки клею, які виходять крізь шви, відразу видаляйте, а плями знімайте ганчіркою;
• Після викладання відразу видаліть дистанційні хрестики, інакше клей остаточно схопиться і зробити це буде неможливо.

Після укладання потрібно почекати добу для повного просихання клейової основи. Фінішний етап – нанесення затирки у шви за допомогою гумового шпателя таким чином, щоб матеріал повністю заповнив шовні простір між плитками. Для цієї мети підійде цементна затирка, яка розводиться латексним заповнювачем. Якщо бюджет дозволяє, купіть готовий склад на епоксидній основі – він стійкий до хімікатів і більш пластичний.

Решту матеріалу на поверхні кахлю відразу видаліть з допомогою вологою, добре віджатою поролонової губки, намагаючись обходити самі шви. Мити кахель начисто можна буде через п’ять годин. Викласти підлогу керамічною плиткою нескладно, навіть якщо ви не володієте достатнім для цього досвідом. Дотримуючись простих правил, ви зможете повністю змінити будь-яку кімнату за допомогою цього красивого матеріалу.