Основні різновиди плінтусів і способи їх монтажу

Після укладання підлогового покриття та облицювання стін необхідно закрити щілини і стики між ними, а також можливі нерівні краї матеріалів, які викристовувалися. Зробити це допоможуть плінтуси – спеціальні захисні (декоративні) накладки, які встановлюють на між стіною і підлогою.

Розрізняють три основних види плінтусів, залежно від матеріалу, з якого вони виготовлені: дерев’яні, пластикові та з МДФ.

Плінтус з пластику

Почнемо з найбільш популярного виду плінтусів – пластикового, оскільки сьогодні цей матеріал збирає велику кількість позитивних відгуків, як універсальний і доступний з представлених на ринку.

Плінтус з пластику не деформується під дією вологи і води, не вигорає, не боїться перепадів температури, може імітувати натуральне дерево, бути в розрізі прямим або фігурним, а також містити виїмки для електропроводки. При грамотному монтажі і наявності ідеально рівної поверхні підлоги і стін, пластиковий плінтус рівномірно і щільно до них прилягає, не залишаючи щілин.

І все-таки, пластикові плінтуси мають такі недоліки, як слабка міцність (при відносно сильному механічному пошкодженні може тріснути), а значить, недовговічність.

Установка пластикового плінтуса не займає тривалого часу, і проводиться двома способами: за допомогою рідких цвяхів або шурупів, місця від яких потім закриваються спеціальними «капелюшками» в тон або суцільною планкою уздовж плінтуса. Особливо зручний пластиковий плінтус там, де необхідно заховати кілька проводів.

Коли потрібно окантувати плінтусом округлу поверхню стіни, на допомогу прийде пластичний плінтус — ще один різновид плінтусів, який почали виготовляти не так давно.

Матеріалом для нього служить особливий вид пластику, який перед монтажем до плавних елементів розігрівається, а потім, у пластичному стані кріпиться до поверхні, приймаючи її форму. Такий плінтус володіє всіма перевагами пластикового, але обходиться досить дорого, і складний в установці.

Плінтус з МДФ

В основі плінтуса з МДФ лежать деревні матеріали, які щільно спресовуються під впливом високих температур. Далі, зовнішня сторона плінтуса покривається різними кольорами, чи імітує дерево, папір, і потім, наноситься фінішне захисне покриття.

МДФ, як матеріал, відрізняється стійкістю до дії вологи, легко кріпиться до поверхні (обов’язково рівної), не вигоряє і не притягає пил, екологічний і пластичний, до того ж, коштує порівняно недорого. Але, разом з цими перевагами, плінтуси з МДФ досить легко пошкодити, міцнісні характеристики не високі.

Для того, що встановити плінтус з МДФ до поверхні стіни, необхідно сочатку прикріпити до неї особливі скоби «кляймери», на які потім вже буде прикріплений сам плінтус. Пізніше, цей спосіб дозволить швидко зняти плінтус при необхідності, і встановити його знову на те ж місце.

Дерев’яний плінтус

Плінтуси з дерева, як і раніше, актуальні, адже без них неможливо створити закінчений вигляд підлоги з натуральних дощок чи паркету. Примітно те, що в такому випадку завжди підбираються плінтуси з тієї ж породи деревини, яка послужила матеріалом для підлогового покриття.

Дерев’яні плінтуси, безсумнівно, найдорожчі, але міцні, екологічно чисті і прослужать дуже довго. Разом з тим, вони схильні до деформації, впливу вологи та перепадів температур.

Монтаж дерев’яного плінтуса повинен проводитися лише за умови рівних і гладких стін, щоб уникнути утворення щілин і деформації матеріалу. Кріпляться частини плінтуса за допомогою саморізів або шурупів, а от від клею краще відмовитися, тому що з плином часу він глибоко проникає в структуру дерева і дуже сильно пов’язує плінтус з поверхнею стіни, що в майбутньому призведе до проблематичного демонтажу.

Для високих кімнат можна вибрати плінтус у висоту від 60 до 80 мм і вище, кольору, контрастного відтінку стін та підлоги. А ось, в невисоких приміщеннях можна встановити як високий, так і низький плінтус, але обов’язково в тон кольору стін і стельового карнизу, щоб візуально збільшити висоту кімнат.