Плінтуси для ванни – різновиди та правила приклеювання

Правильне облаштування приміщення для прийняття водних процедур передбачає, що всі зазори на ділянках стикування сантехніки до меблів і стін ретельно герметизуються. Необхідність в цьому обумовлена негативним впливом вологи на облицювальні матеріали.

Знизити до мінімуму ймовірність утворення грибка і цвілі дозволяють плінтуси для ванни, так звані бордюри. Вони не дають воді просочуватися крізь стики між ванною і вертикальними поверхнями і робить декор ванної кімнати повністю завершеним.

Плінтуси – різновиди і особливості

Всі бордюри, що використовуються в ванних приміщеннях, діляться на плінтуси для стелі (галтелі), для підлоги та настінні. Вироби першого і другого типів виконують швидше декоративну, ніж практичну функцію. Вони маскують щілини, що залишаються після монтажу оздоблювальних матеріалів. Вони підбираються під колір наявного облицювання, доповнюючи тим самим гармонійність в інтер’єрі ванної.

Плінтуси третього типу герметизують місця стиків між стінами і ванною. Вони бувають:

• поліетиленовими
• пластиковими, акриловими (ПВХ)
• керамічними

Перші виготовляються у вигляді стрічки певної ширини з поліетилену. На зворотній стороні є шар клею, який накритий захисною плівкою. Переваги таких виробів:

• прийнятна ціна
• простота монтажу

Недолік таких бордюрів – малий термін служби. Липка суміш швидко вимивається водою, що призводить до порушення герметичності плінтуса. В результаті його потрібно регулярно замінювати. Тому поліетиленові вироби завжди кріплять після обробки стін.

Вироби ПВХ вважаються універсальними. Вони випускаються різної форми, розміру, і фактури. Вони кріпляться або на плитку, якою облицьована ванна, або під неї. Такі плінтуси забезпечують герметичність стиків за рахунок вузьких вставок з гуми, що щільно прилягають до поверхонь.

Плюси пластикових бордюрів – мінімальна ціна, величезний асортимент, простота встановлення своїми руками. До їхніх недоліків відносять нетривалий час експлуатації та складність в догляді:

• Акрилові плінтуси схильні до швидкого забруднення. Очищуються вони щітками, які дряпають поверхню матеріалу. Утворені через це мікротріщини псують зовнішній вигляд ванни
• ПВХ-конструкції втрачають привабливість під дією миючих засобів і води. Вони потребують заміни на нові кожні 3-5 років

Керамічні бордюри, що їх називають куточками, позбавлені подібних мінусів. Вони виготовляються з обпаленої глини та характеризуються необмеженим терміном служби і повністю виключають ймовірність просочування води і попадання останньої на підлогу ванної кімнати.

Такі вироби мають різноманітні кольори і геометричні параметри. Але їхній монтаж виконується за допомогою спецінструменту і вимагає підвищеної обережності. Один неакуратний рух при розкрої, і кераміка тріскається.

Правила вибору та встановлення стрічки

Бордюри з липким зворотним шаром монтуються дуже просто. Але, купуючи їх, слід враховувати:

• Термін придатності. Вироби термін придатності яких вийшов не забезпечують необхідного рівня герметичності або їх зовсім неможливо приклеїти
• Ширину плінтуса. Широка стрічка виглядає на ванні не дуже естетично, а вузька не може якісно закрити зазори
• Відтінок декоративного матеріалу підбирається під колір стін і санітарно-технічного обладнання, наявного в приміщенні
• Довжину. Стандартний рулон має протяжність 350 см

Правильно встановити бордюр в стані будь-хто. Необхідно очистити поверхню ванни і плитки, зашкурити (у разі потреби), обробити спиртом або іншим розчином з метою знежирення.

Підготовлена таким чином основа висушується феном. Стрічка складається по згину. З неї знімається захисне покриття. Плінтус приклеюється та сильно притискається. Робота завершена. Тепер вода не буде затікати через щілини під плитку.

Як приклеїти пластиковий бордюр?

ПВХ-вироби без проблем розрізаються на відрізки необхідних розмірів за допомогою добре заточеного ножа. Краї ванни і стіни очищаються від наявних забруднень (використовуються відповідні миючі засоби).

У випадках, коли вертикальні поверхні пофарбовані або оброблені панелями з пластику, забороняється застосовувати абразивні речовини для їхньої обробки.

Підготовлену основу обдувають феном. За допомогою будівельного пістолета щілину між стіною і ванною заповнюють герметиком з силіконом. Суміш наноситься суцільним тонким шаром.

Плінтус з пластику кріпиться на стик за допомогою рідких цвяхів. Змонтовану смужку добре притискають до поверхні. Під навантаженням її слід тримати протягом 3-4 хвилин. Якщо бордюр довгий, цю частину операції виконують дві людини.

Надлишки клею, що виступив стирають сухою ганчіркою. Місця кутових з’єднань стін і ванни, в яких вода найчастіше затікає під плитку, додатково обробляються герметиком.

Встановлення пластикового бордюру майже завершене. Залишається лише задекорувати кути і край ванни спецзаглушками.

Монтаж керамічних виробів – доведеться постаратися

Щоб якісно приклеїти найдовговічніші і практичні в експлуатації бордюри, потрібно запастися рідкими цвяхами або плитковим клеєм, малярським скотчем, затиркою, герметиком. Для здійснення робіт також знадобляться наступні інструменти:

• канцелярський ніж
• рівень
• болгарка, алмазні диски
• гумовий шпатель
• монтажний пістолет
• шліфувальний брусок
• плоскогубці

Керамічні бордюри продаються окремо і цілими комплектами (безпосередньо плінтуси плюс елементи з рівними і заокругленими кутами). У першому випадку домашньому майстру доведеться розрізати вироби, ризикуючи пошкодити їх.

Другий варіант (готові набори) не вимагає проведення складних робіт з розкрою декоративних деталей. А значить, більшість інструментів, згаданих вище, готувати не потрібно.

Перед монтажем кераміки поверхні, на які буде встановлюватися бордюр, очищаються від бруду і в обов’язковому порядку обезжирюються. Оброблена основа протирається розчином хлору або іншим дезінфікуючим розчином.

Ванна просушується по периметру, її край проклеюється малярським скотчем. Якщо бордюр прикріплюється до обробки стін плиткою, тоді порядок дій наступний:

• Щілина між стіною і ванною заповнюється силіконом
• Шар герметика розрівнюється шпателем з гуми
• Нарізають плінтуси на шматки необхідної довжини
• Клей накладається на тильний бік декоративного елементу. Виконується встановлення останнього
• Аналогічно монтуються інші деталі. Окремі частини бордюру присуваються один до одного максимально щільно

Приклеєні елементи простукують гумовим молотком і залишаються на 9-10 годин. Потім їх поливають звичайною водою і чекають висихання поверхні. Ця операція виключає ризик появи мікротріщин на плінтусі та гарантує його якісне кріплення.

Невеликі зазори між стінами і частинами бордюру затираються водовідштовхувальним латексним розчином. Великі щілини заповнюються акриловим або силіконовим герметиком.

Кераміка на плитку – встановлюється просто

Якщо плінтус для ванни монтується на готове облицювання, роботи йдуть швидше. Порядок їхнього виконання наведено нижче:

• Проводиться очищення поверхонь
• Стик між стіною і ванною заповнюється монтажною піною або герметиком
• На ділянку розташування захисного виробу наноситься шар водостійкої клейової маси (рекомендується використовувати рідкі цвяхи)
• Керамічний бордюр встановлюється на місце і щільно притискається. Щілини між його частинами обробляються затиркою або силіконом

При правильному монтуванні плінтус служить 15-30 років, виключаючи ймовірність затікання води під облицювання.