Головна / Рослини на ділянці / Шавлія лікарська – трава благополуччя та здоров’я

Шавлія лікарська – трава благополуччя та здоров’я

Шавлія лікарська багато століть використовується в домашніх умовах для лікування простудних захворювань. Це найцікавіша лікарська рослина, яку стародавні лікарі називали травою безсмертя, травою благополуччя і здоров’я. Значимість шавлії як джерела речовин і сполук, корисних для здоров’я людей, відзначена офіційною фармакопеєю. У цій статті читайте про лікарські властивості шавлії лікарської, її заготівлю та сушіння, а також – про використання олії шавлії.

Шавлія лікарська – трава благополуччя та здоров’я

Ботанічний опис шавлії

Шавлія лікарська (на латині – Salvia officinalis) відрізняється високим вмістом ефірної олії, що володіє дуже корисними лікувальними властивостями. Маэ позитивну дію при багатьох захворюваннях різної етіології.

Всі частини рослини володіють лікувальною дією. Природний антибіотик і спазмолітик, цінується як хороший ранозагоювальний, протизапальний, відхаркувальний, в’яжучий, антисептичний засіб. Крім медичного спрямування широко використовується в кулінарії, парфумерії, косметології.

У природних умовах шавлія лікарська росте в Україні, гірських теплих районах азіатсько-європейського континенту, у країнах Середземномор’я.

За зовнішнім виглядом шавлію лікарську легко відрізнити від інших видів. Високий багаторічний напівчагарник (70-80 см) зеленувато-сизого кольору з задушливим яскраво вираженим ароматом, особливо при розтиранні листків у долоні. Смак гіркувато-пряний, терпкий.

Корінь шавлії лікарської добре розгалужений, здерев’янілий. Стебло пряме, 4-х гранне, в нижній частині дерев’яніє, у верхній залишається трав’янистим. Від бурої кори внизу переходить в трав’янисту форму у верхній третині куща, змінюючись сіро-зеленим опушенням.

Листя шавлії лікарської великі 5-9 см завдовжки, прості. Листова пластинка зморшкувата, виділяється знизу прожилками. Колір сірувато-зелений до сріблястого через суцільне щільне покриття короткими волосками. Квітки блакитно-сині, бузкові і інших блакитних відтінків, порівняно великі.

Читайте:   Правила поливу декоративних рослин

Цвіте у травні-серпні. Надземна частина з закінченням вегетації щорічно відмирає.

Лікарські властивості шавлії

В домашніх умовах і офіційній медицині шавлія лікарська використовується для лікування:

  • запальних захворювань різної етіології (порожнини рота і носоглотки, верхніх дихальних шляхів, при плевритах, туберкульозі, астмі, стоматиті);
  • відкритих ран, гнійних виразок, порушення шкірних покривів від обморожень і опіків, при ударах, нагноєннях;
  • геморою, передміхурової залози, прямої кишки;
  • всіх видів захворювань ШКТ, печінки і сечового міхура.

Шавлія володіє й іншими лікувальними властивостями, які використовуються в домашніх умовах як дезинфікуючий, відхаркувальний, антисептичний, сечогінний, спазмолітичний, кровоспинний, заспокійливий, в’яжучий і пом’якшувальний засіб.

Шавлію можна використовувати окремо або в суміші з іншими травами.

Шавлія лікарська – трава благополуччя та здоров’я
Протипоказання до використання шавлії в лікувальних цілях

Шавлія відрізняється високою концентрацією ефірних олій, особливо в листі. У закритих приміщеннях сильний задушливий аромат викликає кашель, головний біль, запаморочення, судоми, прискорене серцебиття, блювання.

Шавлія алергічна, перед використанням обов’язкова консультація лікаря-спеціаліста.

У лікувальних цілях, при необхідності прийому розчинів шавлії підвищеної концентрації, можна використовувати трав’яні препарати більш 2-х-3-х місяців. Розчини подразнюють слизові оболонки.

Не можна використовувати шавлію:

  • при алергії на траву (свербіж, кропив’янка, набряки);
  • в період вагітності;
  • при годуванні дитини;
  • епілепсії;
  • гіпотонії;
  • захворюваннях щитовидної залози;
  • пієлонефриті та гострих запаленнях нирок, ендометріозі;
  • при запальних процесах з сильним тривалим кашлем.

Протипоказані шавлієві препарати при індивідуальній непереносимості цього засобу.

Фармакологічні властивості і хімічний склад

Фармакологічні властивості шавлії обумовлені наявністю в листі органічних кислот, флавоноїдів, дубильних речовин, алкалоїдів, гіркот, фітонцидів, вітамінів, у тому числі групи «В», «Р» і «РР», ефірної олії, що містить цинеол, борнеол, сальвен, туйон і інші терпени, а також наявністю камфори. Хімічні сполуки добре пригнічують антимікробну активність і сприяють пригніченню патогенної мікрофлори.

Використання препаратів шавлії в офіційній медицині

В аптеках можна купити готові препарати шавлії і використовувати (по рекомендації лікаря):

  • настоянку шавлії (Tinctura Salviae) – для полоскань;
  • сухий збір листя шавлії окремо або в складі збору в пачках по 50 г – для приготування протизапальних і пом’якшувальних розчинів;
  • олія шавлії – для інгаляцій, пов’язок та ін;
  • таблетки і пастилки для розсмоктування та ін.
Читайте:   Еухаріс — вирощування і догляд в домашніх умовах

Шавлія лікарська – трава благополуччя та здоров’яДля лікування використовують не тільки листя, але і молоді суцвіття

Заготівля, сушіння і зберігання сировини

Для лікування використовують листя і молоді верхні частини суцвіття шавлії лікарської.

Збір

Для лікування використовують в офіційній медицині листя шавлії лікарської, в домашніх умовах збирають і верхню частину молодих суцвіть.

Збір сировини (окремо листя і суцвіть шавлії лікарської) починають в червні. Найбільш високе накопичення олії в листках буває в період дозрівання насіння. У середньому ярусі куща концентрація олії в листках і особливо стеблах значно менша.

Збір проводять після сходу роси і розсіювання туману до 11 годин. Необхідно зібрати лікарський матеріал до початку спеки, щоб зберегти максимальну кількість ефірних олій у листі. Протягом літнього періоду збір шавлії лікарської проводять 3-4 рази і закінчують в першій половині вересня. При зборі пізніше вміст масел значно знижується.

Листя і суцвіття шавлії лікарської збирають в окремі ємності, укладаючи сировину рихлою купою (нещільно). Листя можна акуратно обривати, але так як збір багаторазовий, то доцільніше при зборі листя і верхню частину суцвіть зрізати.

Сушка

Зібраний матеріал вдома відразу ж очищають від сміття. У зв’язку з сильним ароматом шавлії проводять роботу в тіні і на протязі. Очищений матеріал краще всього сушити в природних умовах на решітках або в пухких невеликих пучках (якщо суцвіття) у підвішеному вигляді на горищах або під навісом. Чорні листя, запах гнилі свідчать про неправильне сушіння. Такий матеріал використовувати не можна. Його відправляють в компостні купи.

Зберігання

Суху сировину зберігають у тарі з щільно закритою кришкою (краще скляною). Термін зберігання 2 роки.

Способи приготування лікувальних розчинів на основі шавлії

Відвар для прийому всередину

Закип’ятити 200-250 мл води. У киплячу воду засипати чайну ложку сухого листя шавлії і вимкнути газ. Після 20-30 хвилин настоювання відвар процідити. Приймають до їжі (за 20 хвилин) по чверті склянки 3 рази на день. Використовують для полоскання при хворобах ШКТ. Більш концентрований розчин приймати не можна, він може викликати діарею, розлад травлення, нервову напругу.

Читайте:   Чим підгодувати грушу навесні: види добрив

Відвар для зовнішнього застосування

Спосіб приготування такий же. Але в киплячу воду засипають 3 чайні ложки або 1 столову з верхом. Після настоювання і проціджування змочують серветку з натурального матеріалу, злегка віджимають (рідина не повинна капати) і накладають на хвору поверхню: рану, гнійник, нарив, запалення.

Водний настій шавлії

Настій відрізняється від відвару способом приготування. Настої не кип’ятять. Для приготування трав’яного настою 1 чайну ложку залити 200-250 мл окропу, щільно закрити ємність і настоювати 1 годину. Процідити. Приймати за 20 хвилин до їди 1-2 столові ложки 3 рази/день. Використовують при гастриті, спазмах, запаленні кишечника, метеоризмі, хворобах нирок, печінки, жовчного міхура.

Спиртова настоянка

Спиртові настоянки шавлії лікарської називають еліксиром життя. Можна купити готову настоянку в аптеці. Ефективний протимікробний засіб для дезінфекції ротової порожнини (розвести водою), при стоматиті, гінгівіті, для зовнішнього застосування.

Настойку можна приготувати самостійно. 2 столові ложки з верхом, заливають спиртом або 40% горілкою, щільно закривають і ставлять на освітлене місце. 25-30 днів настоюють. Перед прийомом проціджують необхідну кількість. Приймають вранці натще по 1 столовій ложці настоянки, запиваючи теплою водою. Вона добре знімає нервове напруження.

Чай шавлієвий

Чайну ложку шавлії заливають склянкою окропу, настоюють 10-15 хвилин, п’ють як чай. У магазинах можна купити чай шавлієвий порційний в пакетиках.

Шавлія лікарська – трава благополуччя та здоров’я

Використання шавлієвого масла

Шавлієве масло продається в аптеках. Для прийому всередину 2-3 краплі розводять теплою водою і випивають до прийому їжі не більше 3-х разів на день при поганому травленні, перевтомі, артеріальному тиску. Ефективні інгаляції при кашлі та застудних захворюваннях, зовнішньо – у вигляді аплікацій, компресів.
Розчин шалфейноъ олії сприяє швидкому відновленню голосу.

Ефірне масло шавлії лікарської використовують також і для розслабляючого масажу, лікувальних ванн.


Рекомендуем прочитать:




Залишити коментар

Your email address will not be published. Required fields are marked *

*