Встановлення теплої підлоги у ванній кімнаті

Тепла підлога у ванній кімнаті – дуже вдале вкладення коштів. А для того, щоб трохи заощадити свої кровні фінанси, ми докладно і в деталях покажемо як зробити теплу підлогу своїми руками. Ми починаємо свій день з ванної кімнати і закінчуємо його там же. Від стану цього приміщення багато в чому залежить настрій протягом дня і душевний стан, з яким ми прямуємо на сон.

Як правило, у ванній кімнаті немає опалювальних приладів, тому завжди відчувається сирість. Наявність сушки для рушників не рятує становища, оскільки розташовується вона високо. Холодна кахельна підлога не додає затишку.

Тому рішення про влаштування теплої підлоги в цьому приміщенні буде досить актуальним для поліпшення якості життя.

Яку систему опалення підлоги вибрати для ванної

Водяна тепла підлога за своєю суттю – проста конструкція

З найбільш популярних способів прогріву потрібно розглянути наступні варіанти:

підлога з водяною системою підігріву;
із застосуванням електропідігріву.

Водяні системи підігріву підлоги дешевші в експлуатації, але вписати додаткову секцію в діючу опалювальну мережу досить проблематично, а в ряді випадків просто неможливо, коли мова йде про квартиру.

Електропідігрів дорожчий в експлуатації, проте, має ряд переваг, у тому числі і можливість автоматизації режиму роботи системи. Це дозволяє економити на нагріванні в той час доби, коли немає необхідності гріти підлогу.

Вибираючи систему електропідігріву, необхідно розглянути такі варіанти:

інфрачервоний підігрів – характерний тим, що він не гріє власне підлогу. Інфрачервоне випромінювання прогріває всі об’єкти в зоні опромінення, включаючи стіни, стелю, обладнання. Температура підлоги завжди буде приймати значення температури навколишніх предметів і трохи нижче;
підігрів елементами опору (кабельна тепла підлога) – гріючі кабелі, що гріють стрижні, мати та інше.

Очевидно, що вибір падає на другий варіант, а за можливостями раціонального розміщення – для ванних кімнат потрібно вибрати гріючий кабель.

Підготовка підлоги до монтажу теплої підлоги

Демонтувати стару підлогу повністю, аж до плит перекриття. Заміряти відстань від них до настінної плитки, щоб визначитися з можливою товщиною кожного шару нової підлоги. Всього потрібно розмістити:

Попередню цементну стяжку по плитах перекриття;
Шар гідроізоляції;
Теплоізолюючий шар – непотрібно гріти стелю сусідові або в підвалі, та ще й за свій рахунок;
Армуючої сітки – для закріплення кабелю і зміцнення цементної стяжки, що виконує роль основного теплоносія майбутньої теплої підлоги;
Основна цементна стяжка;
Шар розчину для вирівнювання підлоги під плитку;
Плитка із шаром плиткового клею.

 

Розглянемо процес докладніше

Цементно-піщана стяжка призначена для закриття стиків між плитами перекриття і можливі тріщини в плитах ванної кімнати. У розчині вельми бажано застосування пластифікаторів. Стяжка повинна вистоятися протягом не менше 24 годин.

Призначення гідроізоляції зрозуміле – запобігання затоплення сусіда знизу. До готової стяжки потрібно нанести шар бітумної водоемульсійної грунтовки, час висихання – 1:00. Після цього нанести шар бітумного герметика холодного застосування, до складу якого включений штучний каучук. Укласти на нього склотканину з перекриттям і повторно нанести шар бітумної мастики.

Після остаточного висихання гідроізоляції покласти теплоізолуючий шар. Найкраще застосувати фольгірованну плівку зі спіненого поліуретану. При відсутності такої можна застосувати плити термоізоляційні, поверх яких укласти шар алюмінієвої фольги. Операція просто необхідна, всі витрати на цей шар повернуться економією електроенергії.

Поверх шару термоізоляції укласти армуючу сітку з осередком 100х100мм. На цю сітку вже потрібно розкладати гріючий кабель. Кріпити його до сітки можна будівельними хомутами, скотчем або будь-яким іншим способом, окрім металевого дроту. Не допускає схрещування кабелю в процесі укладання.

Армуюча сітка в основному потрібна для рівномірного розподілу і закріплення кабелю теплої підлоги. Якщо для роботи будуть використовуватися вже готові мати, з укладеними витками кабелю – сітку можна не брати.

Установка терморегулятора

Прилад слід змонтувати в першу чергу. Для цього потрібно відразу визначитися з місцем його розміщення, проштробити в стіні канал для металорукава. Ввести в металорукав датчик температури, заглушити кінець, який буде знаходитися під шаром стяжки, і закріпити його на монтажній сітці. Металорукав необхідний на випадок заміни датчика температури. Підключити датчик температури до термостата.

Укладання кабелю. Монтаж і підключення системи

При укладанні кабелю слід враховувати наступні моменти:

немає необхідності укладати кабель на відстані від стіни менш 15 сантиметрів, нога там практично ніколи не буває;
відстань між витками в укладанні вказується на упаковці;
немає потреби укладати кабель в місцях, де розташоване обладнання – ванна, умивальник, пральна машина та інше, що намічається розмістити в цьому приміщенні;
стики кабелю на просторі укладання, які підуть під заливання, вкрай небажані. На обмеженій площі ванни уникнути їх нескладно.

Укласти і закріпити кабель на підлозі. З’єднати «холодні кінці» регулятора з кінцями кабелю. Відключити на щитку напругу і підключити дроти терморегулятора до мережі. Закріпити термостат на стіні.

Укладаємо безпосередньо тепло нагрівальну стрічку

У разі використання теплових електричних матів, їх доводиться з’єднувати між собою спеціальними муфтами. Муфти після з’єднання краще обробити силіконовим герметиком. З’єднання, яке виявиться згодом всередині шару стяжки, здається слабким місцем, проте ці моменти передбачені виготовлювачем і випадки відмов досить рідкісні. Перевагою матів є те, що вони підключаються секціями та, у разі виходу з ладу однієї з секцій, мат продовжує працювати без втрати ефективності.

Далі, необхідно провести пробний пуск теплої підлоги у ванній кімнаті. Для цього потрібно подати напругу на вже зібрану схему і перевірити, чи нагрівається кабель або мати. З кабелем простіше – мінімум сполук, які потребують перевірки тестером і виправленні, якщо він не гріється.

Якщо не працює мат або окремі його секції, тестером це легко встановити і виправити виявлені неякісні підключення.

Стяжка

Цей шар називають «теплонесущим» через те, що по ньому відбувається передача тепла на поверхню підлоги. Володіючи хорошою теплопровідністю, цементно – піщаний шар рівномірно поширює тепло по поверхні. Не слід забувати додати в розчин пластифікатори, вони сприяють більшій життєстійкості теплонесущего шару. Товщина стяжки повинна становити не менше 30 мм над кабелем (матами). При укладанні потрібно ретельно стежити за горизонтальністю поверхні стяжки, це згодом допоможе знизити витрату розчину. Термін витримки стяжки – не менше 3-х діб.

У випадку, якщо укладаються теплі підлоги із застосуванням матів, можна укладати їх безпосередньо на стяжку із застосуванням спеціального плиткового клею для теплих підлог.

Після укладання тепломатів та перевірки системи склад наноситься безпосередньо на них, потім укладається плитка. Клей наноситься товстим шаром, щоб можна було видавити повітря. Перед укладанням плитки задню поверхню загрунтувати тонким шаром клею. Для такого способу утеплення підлоги застосуються склад зі спеціальним маркуванням на мішках, що вказує на специфіку застосування матеріалу саме для теплих підлог. Ця робота значно і здешевлює весь процес ремонту, але рекомендувати його можна тільки досвідченому плиточнику зі стійкими навичками вирівнювання плитки в процесі укладання.

Зауважимо, якщо чорнова підлога була відносно рівною і на потрібному рівні по висоті, то плитку можна укладати безпосередньо на мати теплої підлоги.

З сортів клею можна рекомендувати марку EVOSTIK. Він продається в мішках у вигляді сухої суміші, розводиться водою. Досить популярний клей Sopro виробництва Німеччини, а також затирочні суміші цієї марки.

Заливка підлоги

Самонівелююча стяжка дозволяє якісно вирівняти підлогу у ванній кімнаті для укладання будь-якого виду покриття. Рекомендується ретельно розрахувати кількість розчину і змішати його на повну заливку з розрахунку 18 літрів на квадратний метр для стяжки товщиною 10мм. Розчин повинен бути досить рідким, щоб розтікатися по підлозі. Для рівномірного розміщення розчину можна користуватися шипованими щітками, роботу потрібно проводити плавно і не швидко, інакше розчин розбризкується по стінах.

На виконання операції заливки і вирівнювання часу є близько 15 хвилин, після цього розчин починає застигати напливами і всю роботу доведеться повторити. Шару заливки необхідно вистоятися протягом не менше трьох діб, після чого можна приступати до наступного етапу робіт.

Укладання плитки

Потрібно ретельно заміряти довжину і ширину приміщення і придбати плитку. Вона буває різного розміру і форми, тому повинна відповідати розміру підлоги. За площею краще придбай плитки на 15% більше. Для підлоги годиться плитка IY – Y класу міцності, шорстка, вологостійка.

Кладемо плитку безпосередньо на нагрівальний кабель

Крім того, знадобляться інструменти та матеріали:

лінійка, рулетка, рівень будівельний;
дриль для перемішування клею, з насадкою;
губка поролонова;
шпатель зубчастий, кисть;
чисті серветки (мікрофібра);
гумова гладилка для зачистки швів;
вкладиші – хрестики для формування швів;
затирка шовна;
клей плитковий для теплих підлог у ванній кімнаті;
склад для гідроізоляції глибокого проникнення;
плиткоріз.

Порядок виконання робіт:
Обробити поверхню підлоги ґрунтовкою. Час висихання грунтовки 1,5 – 2:00;
Викласти від лицьового кута до центру плитки «насухо» з вкладишами, заміряти відстань від центральної плитки до інших стін, щоб уникнути нарізки вузьких смужок;
Нанести клей на підлогу і приклеїти центральну плитку;
Від центральної плитки прогнати ряд до протилежних стін, на крайніх плитках, при необхідності, скористатися плиткорезом;
Кожну плитку перевіряти на горизонтальність лінійкою і, при необхідності рівнем;
Після закінчення укладання скористатися затіркою для заповнення швів і гумовим шпателем, залишки затірки видалити фібровими серветками.

Ваші труди закінчені! Запускати систему теплої підлоги можна через 28 -30 днів.