Будівельний сайт – Будуєм Дім Як побудувати свій будинок Сухі, чисті, міцні і красиві садові доріжки – необхідність для заміської ділянки, особливо у вологому і холодному кліматі. Для їх створення зовсім не обов’язково витрачати багато сил і засобів, влаштовуючи бетонні або бруковані поверхні. Звичайне дерево дозволить швидко виготовити своїми руками привабливі і недорогі доріжки.
Дерев’яні доріжки будуть доречні на схилах, у вологих місцях, торф’яних грунтах. Таке покриття обійдеться недорого, а його пристрій не перетворить ділянку на довгий час в будмайданчик. Але найголовніше, тепле і красиве дерево буде радувати вас і ваших близьких під час прогулянок по таких доріжках босоніж. У дощ на них не буде калюж, через високе розташування над рівнем землі на них не потрапить бруд, а взимку вони не потонуть в заметах.
Багато століть дерево використовувалося для поліпшення якості дорожнього покриття. По болотах і топких місцях прокладали гаті з кругляка, в містах мостові влаштовували з круглих або багатогранних дерев’яних шашок, які попередньо морили, витримуючи у воді.
У селах дороги і тротуари традиційно робили з дощатих настилів. У наш час дерево широко використовується для ландшафтного дизайну: садові доріжки виконують з укопаних в землю антисептованих шпал, що лежать на дренажних подушках з гравію. Термін служби такої конструкції при правильній обробці дерева може бути не таким вже й маленьким-20-25 років. А в теплому і сухому кліматі і того більше.
Але у вологому і холодному кліматі оптимальною конструкцією є дерев’яна доріжка, піднята над землею на фундаменті і лагах. Це дозволить їй залишатися сухою і чистою навіть в найгірших кліматичних умовах.
Вибір типу фундаменту для доріжки залежить від типу грунту. На піщаних і кам’янистих грунтах досить утрамбувати основу, виконати невеликий насип, втрамбувати його, укласти оброблені антисептиком шпали з кроком 1,5 м і на них встановити лаги. При влаштуванні дерев’яних доріжок поверх старих асфальтових або бетонних, лаги можна укладати прямо на шар гідроізоляції по твердій основі.
На ссипучих грунтах, на схилах і підтоплюваних територіях в якості фундаменту краще використовувати гвинтові палі — це дозволить стабілізувати становище поверхні доріжки незалежно від руху грунтів по вертикалі.
На стабільних грунтах в більшості випадків фундамент можна виконати із залізобетонних балок. Для таких цілей відмінно підійдуть, наприклад, стандартні перемички.
Трасу майбутньої доріжки розмічають за допомогою шпагату і кілочків. З ґрунту знімають верхній родючий шар і відривають траншею або під всією доріжкою, або тільки під фундаментними балками. Основу трамбують, а віддалений грунт замінюють великим піском або щебенем, який також утрамбовують. Поверх розстеляють геотекстиль, що запобігає зростання бур’янів.
За рівнем встановлюються фундаментні балки. Їх положення можна зафіксувати, пробивши грунт арматурою,або закріпити, залив бетоном. Лаги встановлюють поверх шару гідроізоляції.
Лаги зрощуються по довжині за допомогою дерев’яних накладок. Для попередження перекидання лаг їх або кріплять до балок фундаменту сталевими куточками, або фіксують поперечними дерев’яними проставками враспор, після чого нашивають поперечні дошки. Дошки попередньо замочують в невимиваємому антисептику типу ХМ-11. Краї дощок краще робити зі скосом – для більш інтенсивного відведення вологи. Також можна використовувати імпрегновані, термооброблені. попередньо розщеплені або композитні дошки. Вони нашиваються з кроком 5-10 мм, щоб забезпечити відведення опадів, піску і дрібних камінчиків.
Для кріплення використовують оцинковані або нержавіючі саморізи або цвяхи.
Дошки обрізають в розмір відразу або роблять це за місцем, особливо при влаштуванні криволінійних доріжок. Також можна заздалегідь передбачити виноси під світильники.
