Як правильно клеїти пробкові покриття на стіни

При виборі оздоблювальних матеріалів одним з критеріїв доцільності їх застосування в конкретному приміщенні є гігроскопічність, тобто інтенсивність вбирання вологи. Чим менше цей показник, тим рідше доведеться замислюватися про черговий ремонт. З цієї точки зору пробкові покриття – один з оптимальних варіантів.

Перш ніж розглядати технологію обклеювання стін, слід уточнити, з якими матеріалами краще всього працювати. Адже поняття «пробка» – узагальнена назва продукції. Є кілька варіантів такого покриття, і не кожний з виробів можна наклеїти самостійно.

Про те, як правильно вибрати клей для кріплення пробки на стіні, докладно розповідається тут.

Коротка характеристика різновидів матеріалів з пробки

Шпалери

• Без основи. Ця продукція досить щільна, але одночасно характеризується низькою міцністю на злам. Роботу з обклеювання стін корковими шпалерами краще довірити фахівцеві.
• З основою. Вона з паперу, тому процес фіксації полотен набагато простіше. В принципі, з роботою цілком можна впоратися і самостійно. Процес мало чим відрізняється від технології приклеювання шпалер з інших матеріалів.

Плитка

Композитний матеріал, що складається з пресованої пробки і покриття (водовідштовхуюча плівка). Перевага – укладати, підганяти окремі сегменти набагато простіше, ніж полотна.

Порядок роботи з пробкою

Наведена технологія є типовою, і основні етапи роботи незмінні, незалежно від обраного різновиду коркового покриття. Відмінності можуть бути лише в невеликих деталях, що обумовлюється в інструкції виробника.

Підготовка матеріалу

У чому полягає:

• Перед початком монтажу пробка витримується в приміщенні, обробка якого планується не менше 24 годин. Це необхідно для адаптації матеріалу до місцевих умов.
• Якщо вибрано рулонний варіант продукції (шпалери), то полотна розмотуються і вивішуються так, щоб вони розтяглися, тобто прийняли «робочу форму».

Підготовка основи

Яким би матеріалом не проводилася обробка, робота починається саме з цього етапу. Що конкретно зробити, вирішується на місці, так як обсяг заходів цілком залежить від ступеня зношеності стіни, правильності її геометрії, чим і коли вона оброблялася раніше. Тому є сенс перерахувати основні технологічні операції, а рішення про доцільність їх проведення приймається майстром.

• Повна зачистка стіни, можливо, і з демонтажем старого облицювання, якщо воно прийшло в непридатність.

На замітку! В принципі, пробку можна наклеювати і на старе покриття. І все-таки доцільно його зняти, щоб переконатися в цілісності стіни, відсутність плісняви, грибка. Якщо є їх ознаки, заходи краще прийняти відразу.

• Візуальний огляд. По-перше, виявляються всі дефекти (тріщини, раковини) і усуваються. По-друге, визначається рівень вологості основи. При необхідності – її штучна просушування (калорифер, теплова гармата і так далі). По-третє, визначаються максимальні перепади висоти (викривлення) по всій площі. Можливо, на «голій» бетонній або цегляній стіні доведеться робити стяжку.

• Обробка спец/засобами. У першу чергу це відноситься до складів гідроізоляційних (просочення). Якщо стіна (облицювання) з деревини, то додатково – вогнебіозахист.

Нанесення грунту

Практика показує, що грунтовкою стін багато нехтують, так як не розуміють його зміст. Що дає така обробка?

• Так як склад частково поглинається матеріалом, він тим самим зміцнює його верхній шар. Отже, міцність основи зростає.
• Підвищується адгезія. Це означає, що надійність скріплення пробки зі стіною буде вище.
• Прибивають залишки пилу. Як результат – при нанесенні клей не буде збиратися в грудки, а ляже тонким шаром по всій площі рівномірно.

Перш ніж продовжити роботу, необхідно дочекатися повного просихання грунту. В окремих випадках таку обробку доцільно провести двічі.

Розмітка стіни

При роботі з полотнами досить нанести «сигнальні» лінії. Якщо кріпиться плитка, то доведеться розкреслювати сітку по всій стіні. Без такої підготовки не уникнути перекосів виробів, особливо якщо площа досить велика.

А ось звідки починати наклеювання, кожен визначає самостійно. В принципі, правила ті ж, що і при роботі з звичайними шпалерами (від кутів, вікон і так далі).

Приклеювання пробки до стіни

Як обмазувати клеєм, товщина його шару та інші нюанси – все це зазначено в інструкції виробника. Набагато важливіше питання, у чому специфіка роботи з різними зразками.

Особливість кріплення

• Плитка. Її рекомендується встановлювати за принципом цегляної кладки, тобто зі зміщенням в сусідніх рядах.
• Шпалери. Тільки встик, без зазорів, і тим більше, напуску.

Технологія кріплення

• Нанесення клею. Складом може обмазуватися або тільки пробка (одностороння методика), або ще й сегмент стіни (двостороння). Товщина шару – по інструкції на клей, але не більше 2 мм. Його слід наносити спеціальним зубчастим шпателем або валиком. Це дозволить розподіляти склад рівномірно по всій площі обробки.

На замітку! Потрібно орієнтуватися на таку характеристику клею, як час схоплювання. Виходячи з цього, і визначається прийнятна площа для обробки складом. Повинна бути можливість не тільки встигнути зафіксувати зразок, але і скорегувати його положення (при необхідності). Тому обмазувати клеєм відразу великі сегменти стіни недоцільно.

• Кріплення пробки. Після того, як вона прикладена до стіни, її фіксація починається з нижнього зрізу зразка, з поступовим просуванням вгору. Додатково потрібно прокатати всю площу виробу гумовим валиком.

Після обмазки клеєм потрібно почекати деякий час, і тільки потім притискати пробку до стіни. Якщо в інструкції цього немає, то близько 15 хвилин (за аналогією з «Моментом»).

При дотриманні акуратності і послідовності дій нічого складного в такій технології обробки стін немає. Після завершення роботи залишиться лише покрити пробку захисним шаром. Можна вибрати лак або засіб на основі воску. Головне, щоб склади були сумісні з пробкою.

Плитка вже має захисний шар. Але велику помилку роблять ті, хто вважає, що цього цілком достатньо, і можна обробкою, наприклад, лаком, знехтувати. Стики між зразками є. Ось їх і необхідно захистити від впливу рідин.

Корисні поради

• При наклеюванні коркового покриття потрібно забезпечити сприятливий мікроклімат в приміщенні. Оптимальними показниками є: для температури – +20 (±2) ºС, для вологості – 55 (±5)%.
• Перед початком роботи розетки і вимикачі знімаються, а технологічні отвори, в яких вони встановлені, закриваються виготовленими шаблонами (наприклад, з картону).