Тепла штукатурка: види, застосування, переваги

Теплу штукатурку на будівельному ринку стали продавати порівняно недавно. Вона являє собою суміш для цементного розчину, але звичайний пісок в її складі замінили перлітовим. Крім того, додали керамзитову крихту, порошок пемзи і гранули пінополістиролу. Саме ці компоненти і зробили новий матеріал теплим.

У цій статті ми докладно розглянемо всі питання, які можуть виникнути у споживача при використанні новинки. Зокрема, сфери застосування, основні переваги, недоліки, рекомендації фахівців.

Види теплої штукатурки

Почнемо з теплої штукатурки, в складі якої використовується спучений вермикуліт. Це легкий мінеральний наповнювач, який отримують в результаті термічної обробки гірничої вермикулітовий породи. Для вермикулітових систем характерна антисептична дія. Їх можна застосовувати і для внутрішньої обробки приміщень, і для зовнішніх робіт.

Наступний вид теплої штукатурки – це, так звана, «тирсова» штукатурка. До її складу входять тирса, а також цемент, глина і папір. Зрозуміло, що такий склад виключає її використання для обробки фасадів, але зате вона прекрасно підходить для стін всередині приміщень.

Є ще тепла штукатурка, у складі якої присутні розширені гранули пінополістиролу. Крім цього компонента в її складі ще є вапно, цемент, заповнювачі і добавки. Ця штукатурка – універсальна, тобто підходить і для фасадів будинків, і для внутрішніх робіт.

З новинок можна відзначити коркову штукатурку – сучасний оздоблювальний матеріал, який містить у своєму складі натуральну пробку, яка робить його екологічно чистим і допомагає не тільки утеплювати приміщення, але і знижує зовнішні шуми.

Де застосовують теплу штукатурку:

• Оздоблення та утеплення фасадів;
• Звукоізоляція внутрішніх і зовнішніх стін існуючих будівель, додаткове утеплення;
• Утеплення дверних блоків віконних укосів і в місцях, де вони примикають до стіни;
• Для внутрішніх опоряджувальних робіт в якості шумоізолятора і утеплювача;
• Утеплення стін при виконанні колодязьної кладки;
• Утеплення стояків холодного та гарячого водопостачання, а також каналізації;
• Утеплення стельових перекриттів і підлог.

Переваги і недоліки теплої штукатурки

У теплої штукатурки є ряд унікальних особливостей. Наприклад, можна обійтися при обробці будівлі всього лише одним матеріалом, при цьому в ході одного технологічного процесу виходять ефективні утеплення, гідроізоляція, шумоізоляція і красива зовнішня обробка. Але як у будь-якого універсального засобу, у теплої штукатурки є мінуси. З них і почнемо.

Недоліки:

• Високий коефіцієнт теплопровідності матеріалу вимагає створення товстого шару утеплювача, з-за чого виходить громіздка конструкція, яка створює значний тиск на фундамент.
• У теплої штукатурки коефіцієнт теплопровідності може перебувати (залежить від виробника) в межах від 0,06 до 0,16 Вт/м2. Такі показники не завжди достатні, щоб використовувати теплу штукатурку як основний теплоізоляційний матеріал. Наприклад, застосувавши пінополістирол товщиною 50 мм, ви позбавите себе від необхідності укладати шар штукатурки товщиною 100-150 міліметрів, який по теплопровідності має аналогічні показники. Крім того, тепла штукатурка не відноситься до фінішних покриттів, і на її поверхню доведеться нанести шар грунтовки, а потім ще і декоративну штукатурку.
• Шар, необхідний для утеплення, буде товщий, ніж шар у разі застосування пінопласту або вати, приблизно в 1,5 – 2 рази.
• Витрати при утепленні теплою штукатуркою будуть вище, ніж при використанні в якості теплоізоляції пінополістиролу або мінеральної вати, тому її доцільно використовувати виключно в якості додаткового утеплення.

Переваги:

• Процес нанесення відбувається дуже швидко (один штукатур може за день подужати від 120 до 180 м2).
• Тепла штукатурка – дихаючий матеріал. Через неї вільно проходить повітря, а ось вона затримує воду і при цьому не намокає. Таким чином, поверхні, оброблені цієї штукатуркою, надійно захищені від вологи і, відповідно, від грибків і цвілі. Матеріал – бактеріостійкий, на ньому не утворюється мікрофлора.
• Тепла штукатурка стійка до відкритого вогню.
• Можна наносити без арматурної сітки, за винятком випадків, коли є тріщини або для нанесення у кутах.
• Перед початком робіт не потрібно вирівнювати стіни.
• Відрізняється хорошою адгезію (прилипання) до всіх видів стінових матеріалів.
• При влаштуванні утеплення таким способом немає металевих зв’язків, а значить і містків холоду.
• У стінах, утеплених теплою штукатуркою, не поселяються гризуни.

Як наноситься «тепла» штукатурка

Поверхню стіни потрібно підготувати так само, як і під нанесення звичайної цементної штукатурки – видалити пил і залишки інших розчинів, якщо потрібно, обробити глибоко проникаючим просоченням або закріпити штукатурну сітку. Поверхня, на яку буде наноситися тепла штукатурка, перед початком робіт добре змочують водою.

При підготовці до роботи вся упаковка з сумішшю висипається в ємність об’ємом не менше ніж 50 літрів, додають вказану в інструкції кількість води і перемішують з допомогою міксера. Отриману суміш слід використати протягом двох годин. Готову штукатурку можна наносити ручним або машинним способом.

Штукатурну суміш наносять декількома шарами за допомогою класичних штукатурних інструментів: шпателі, кельми, терки і т. п. Товщина шару не може перевищувати 20 мм. Кожен наступний шар наноситься як мінімум через 4 години. При зниженні температури і високої вологості, наприклад, восени, час висихання шару потрібно збільшити. Розчин наносити на вирівняну і попередньо загрунтовану поверхню за допомогою широкого шпателя у напрямку знизу вгору. Виконувати штукатурку відразу товстим шаром не рекомендується – це може спровокувати сповзання розчину. Перевірка і приймання штукатурних робіт проводиться через 3 – 4 тижні після завершення робіт.